На Закарпатті запрацюють вісім опорних лікарень, закрити не мають жодної

Реформа медицини в Україні іде повним ходом. На черзі її другий етап – трансформація закладів охорони здоров’я вторинної медичної допомоги. Зміни вторинної ланки стартують з 1 квітня 2020 року, орієнтовно перехідний період триватиме 3 роки, а у результаті у кожній області будуть створені госпітальні округи з опорними лікарнями. Наразі триває підготовка до їх створення та роз’яснювальна робота.

І етап медреформи – практично на завершальному етапі. Якщо для закарпатців більш-менш зрозумілі механізми реорганізації первинної ланки і вже, в основному, обрали сімейного лікаря та заключили з ним договір, то стосовно трансформації закладів охорони здоров’я вторинної, тобто спеціалізованої медичної допомоги пересічним людям мало що зрозуміло.

З 1 квітня 2020 року стартує ІІ фаза медреформи, яка передбачає трансформацію вторинної ланки. Спеціалізовані заклади законтрактуються з Національною службою охорони здоров’я. Тоді безкоштовно лікування можна буде отримати лише за наявності електронного направлення сімейного лікаря або вузького спеціаліста по профілю. То ж варто подбати про підписання договору з сімейним лікарем тим, хто це ще не зробив.

Національною службою охорони здоров’я попередньо визначено приблизна кількість пакетів послуг, а їх загалом розроблено 27, за які заклади зможуть отримати державні кошти, опираючись на дані за попередній рік. Кінцева ж сума залежатиме від ефективності їх роботи, кількості хворих, правильності кодування та якості надання медпослуг. Ще у грудні 2019 року вийшла постанова уряду щодо організації і роботи госпітальних округів, яка чітко регламентує, що всі лікарні будуть функціонувати у єдиному медичному просторі. Варто зауважити, попередня постанова від 2016 року передбачала створення у областях кількох госпітальних округів, але її відмінили за недоцільністю.

Так, у госпітальному окрузі будуть функціонувати опорні лікарні, кількість яких визначили експерти на основі низки критеріїв. Перший – охоплення населення. Доїзд від пацієнта до лікарні за 60 хвилин – це другий критерій. Також цілодобова робота невідкладної екстреної допомоги по пріоритетним напрямкам, наявність найкращих фахівців та обладнання. Лише за цих умов лікарні надаватиметься пріоритетна послуга. Спочатку експерти пропонували на Закарпатті створити 6 опорних лікарень, але з огляду на гірську місцевість краю та віддаленість районів, обласна влада обгрунтувала і відстояла доцільність ще двох опорних закладів. Тож в області функціонуватимуть 8 опорних лікарень: Ужгородська ЦМКЛ, Мукачівська ЦРЛ, Виноградівська РЛ, Хустська РЛ, Берегівська ЦРЛ, Тячівська РЛ, Воловецька ЦРЛ та Рахівська РЛ. Що ж буде з іншими лікарнями? – питання, яке наразі у всіх на слуху.

Отже, жодної лікарні в Закарпатті не зачинятимуть! Вони будуть існувати паралельно з опорними лікарнями і при ефективній роботі матимуть своїх пацієнтів, залежно від послуг, які зможуть надати своїми наявними ресурсами. Тобто реформа передбачає пацієнтоорієнтованість. Проте чимало білих плям поки залишається для медиків: це робота лікарів у медкомісіях у вйськоматах, освідчення на алкоголь і наркотики, видатки на пільгову пенсію, обслуговування ветеранів війни, АТО, чорнобильців, афганців тощо – хто буде фінансувати це, адже НСЗУ кошти на ці послуги не передбачає. Тож чекаємо роз’яснень.