На Закарпаття прийшла не тільки весна, але й пожежі. На полях, у парках та на узбіччях доріг люди палять суху траву та листя. Рятувальникам щодня доводиться гасити сотні займань, адже вогонь може перекинутися на лісосмуги та навіть на житлові будинки. Тих, хто підпалює сухостій, посадовці лякають штрафами.
Як пережити весну та не вчадіти?! На Закарпатті триває сезон спалюваннялистя та сухостою.
Вогонь швидко розповзається навкруги. Дим засліплює водіїв. Весняно-польові роботи, які супроводжуються спалюванням залишків сухої рослинності, набирають обертів і створюють небезпеку ДТП на автошляхах.
Екологи неодноразово наголошують, що випалювання стерні і сухої рослинності посилює процеси водної та вітрової ерозії земель. Під час пожеж гине багато комах, їх личинки і лялечки, які беруть участь у процесі творення ґрунту. Також вогнем знищуються гнізда птахів.
Але, напевно, у кожного все-таки своя правда. Лікарі застерігають: спалювання сухостою шкодить не тільки довкіллю, але й здоров’ю людей. Разом з димом у повітря, а потім і в легені людини потрапляють важкі метали: діоксини, бензопірени та різноманітні канцерогенні сполуки. Це провокує загострення хронічних хвороб та виникнення нових (зокрема й онкологічних) захворювань. За самовільне випалювання сухої рослинності або її залишків особи, винні у підпалі, несуть адміністративну відповідальність. Штраф – від 3 до 7 неоподаткованих мінімумів. За особливо великі збитки – кримінальна відповідальність.
Експерти із садівництва, а також екологи кажуть, що найкращий спосіб позбутися сухого листя – подрібнити його і дати перегнити у так званій компостній ямі. У Великій Британії про користь компостування розказують навіть у дитячих мультиках. Можливо, так в країнах Європи намагаються прищепити відповідальність і турботу про довкілля з найбільш раннього віку.