В Ужгороді відзначили 30-річчя виходу з підпілля греко-католицької церкви. Для багатьох це справжнє свято, адже за часів підпілля люди не могли відкрито молитися і часто доводилося ховатися.
Нині тут багато людей, немає прихованих камер. Ще 30 років тому ось так вільно та відкрито молитися – не мали права. Греко-католицьку церкву переслідувала радянська влада. Власне, як і все, що не підкорялося режиму. Всі, хто мислив не так – автоматично ставав ворогом. Священників переслідували, владик піддавали репресіям, діставалося і населенню. Але були й ті, хто не боявся бути вірним церкві, навіть у підпіллі.
Щоб помолитися, люди могли збиратися вдома. Хоча, звичайно, була вірогідність, що хтось може «здати». І такі випадки були. Як розповідає Владика Ніл, у ті часи радянська влада Ватикан вважала ворогом. А позаяк греко-католицька церква залишилася вірною, то єдиним методом впливу було її знищення.
Уже минуло 30 років, як вірники греко-католицької церкви можуть не ховатися. І нині, як тоді, пам’ятають ту першу службу, коли церква вийшла з підпілля.