У Верховній Раді готують зміни для українських заробітчан

Згідно з офіційними даними, щорічно від 7 до 9 мільйонів українських громадян виїжджає на роботу за кордон, при цьому переважна більшість – це тимчасові трудові мігранти: люди, які циклічно їдуть на роботу в іншу країну на період від трьох до шести місяців. Однак нерідко заробітчани потрапляють на гачок шахраїв. Тим часом нардепи зайнялися правилами працевлаштування українців, які шукають роботу за кордоном. Як саме планують захистити наших заробітчан від шахраїв та допомогти фінансово, розкажуть журналісти «М-Студіо».

Понад 5 млн. українців хочуть виїхати з країни на заробітки за кордон. Принаймні, такі дані дослідження Research&Branding Group. Тим часом тих, хто вже за кордоном, нараховують кілька мільйонів осіб. Працюють наші співвітчизники у Словаччині, Чехії, Угорщині, Польщі, Німеччині, Італії та інших країнах. Та, як виявляється, не завжди заробітки приносять очікуваний результат.

У кожній країні свої особливості для працевлаштування. Приміром, Італія потребує більше жіночих рук, аби працювати прибиральницями та доглядати за хворими чи дітьми. До Польщі та Чехії більше їдуть чоловіки, бо доводиться працювати в сільському господарстві чи на заводах і фабриках. Загальний перелік вакансій: зварювальники, різноробочі, водії, будівельники, няні, покоївки, працівники фабрик та заводів. Однак є й інтелектуальні працівники, але для цього потрібно знати мову та також підтвердити свій диплом про вищу освіту. Приміром, лікар, який має намір переїхати працювати до Німеччині за фахом, повинен вільно володіти німецькою мовою та два/три роки складати різницю в дисциплінах між німецькою та українською освітою. А потім ще два чи більше років працювати інтерном. Тільки після цього він зможе стати повноцінним лікарем.

Згідно з соціологічним опитуванням, яке проводилося на замовлення Асоціації компаній з міжнародного працевлаштування, найбільшим попитом в українських трудових мігрантів користуються Німеччина (37%), Польща (26%), США 22%, Італія, Чехія (по 16%). Також українці їздять на заробітки у, Іспанію, прибалтійські держави, Кіпр, Ізраїль та Грецію.

У різних країнах можна заробити від ‎700 до 1 тис. євро на місяць. Щоб зекономити зароблене, люди витрачають гроші лише на харчування, бо житло зазвичай надає роботодавець, який гарантує офіційне працевлаштування. Мінімальна зарплатня, яку може будь-хто отримувати, до прикладу, в Польщі, становить €540 на місяць. Менше сплачувати забороняє закон. У Чехії заробляють до ‎€1 тис., а в Німеччині мінімальна зарплата – більш ніж 1,5 тис.євро на місяць.

За даними опитування OLX Робота, 20% українців, які довгостроково працювали за кордоном, не планують їхати туди на заробітки знову. Основною причиною став психологічний дискомфорт, пов’язаний з переїздом та віддаленістю від рідних – на цьому наголосили 42% респондентів. Кожний п’ятий залишився розчарованим після досвіду роботи за кордоном. Литва, Велика Британія і Словаччина опинилися в топі країн, які повністю виправдали очікування заробітчан. Експерт каже, що наші громадяни не розуміють переваг легальної роботи, бо звикли вдома працювати нелегально чи напівлегально.

Вітчизняний ринок переповнений пропозиціями різних компаній, які обіцяють за гроші знайти роботу в країнах ЄС. Часто за такими оголошеннями ховаються шахраї, які просто «кидають» довірливих претендентів. Таких випадків сотні. Щоб захистити свої права за кордоном, детально вивчіть умови працевлаштування іноземців у обраній країні. Пошукайте інформацію про вашого майбутнього роботодавця, зокрема, відгуки наших співвітчизників, які раніше працювали в цій компанії. Важливо підготувати список важливих контактів, серед яких консульський відділ посольства України, консультаційні центри, українські фонди і спільноти діаспори, веб-сайти і соціальні групи з корисною інформацією для мігрантів. Окрім консульства, ви можете звертатися до знайомих, які уже роками живуть або працюють за кордоном. Вони знають, куди вас відвезти і з ким сконтактуватися. Не варто боятися звертатися у місцеву поліцію. Правоохоронці допоможуть вирішити вашу проблему або підкажуть хто може вам допомогти у тій чи іншій ситуації. Якщо ви працюєте нелегально, то це не позбавляє вас права на захист, але треба бути готовим до депортації за порушення трудового законодавства.
«Шахраї, які пропонують роботу в країнах ЄС із високим рівнем заробітної плати, беруть наперед гроші за свої послуги і потім зникають. Побороти це явище можна тільки забороною брати гроші з претендентів, оскільки в усіх країнах ЄС за послуги посередників платить роботодавець, для якого шукають працівників. Саме такий механізм повинен діяти і в Україні», – пояснює президент Всеукраїнської асоціації компаній з міжнародного працевлаштування Василь Воскобойников. Щоб захистити заробітчан, нардепи готують відповідний закон №2365, який вже зареєстрували у Верховній Раді.
Автори нового закону ставлять перед собою мету – перемогти шахрайство у сфері пошуку роботи за кордоном. А саме заборонити кандидатам оплачувати послуги фірм для пошуку рекрутів – ця ноша переходить на плечі роботодавців. Проєкт закону, пропонує відразу кілька важливих нововведень: Агентство не братиме гроші з претендента. Всі витрати бере на себе роботодавець, який і шукає людину; якщо ж компанія спробує вимагати гроші, то її оштрафують – від 34 до 50 тисяч гривень; компанія-посередник зобов’язана надати трудовий договір зрозумілою для працівника мовою. Також вона повинна надати договір про співпрацю з потенційним роботодавцем; посередник зобов’язаний розповісти здобувачу абсолютно всю необхідну інформацію – формат майбутньої роботи, умови проживання, наявність будь-яких міжнародних договорів між Україною та країною перебування; у ситуації, коли здобувач приїздить на місце роботи, а умови не відповідають його очікуванням – то він не зобов’язаний там працювати.

За словами нардепів, цей закон планує захистити заробітчан від шахраїв. На жаль, побороти трудову міграцію влада поки не може, тож чи їхати на заробітки, чи все ж шукати вакансії на батьківщині, наразі вибір кожного українця.