Чи раціонально влада використовує зароблені містом кошти – питання, яке мукачівці називають риторичним. На якісь об’єкти в місті були витрачені мільйони, а десь влада не виділила ані копійки.
На асфальт тут немає жодного натяку, багнюка по коліна, а без гумових чобіт – з дому не вийти. Так вже не перший рік живуть мешканці вулиці Петра Сагайдачного (колишня Гвардійська). Це – Мукачево, «місто №1». Як кажуть місцеві, зараз ще не найгірша ситуація. Після того, як пройдуть дощі, додому хоч на човнах добирайся. До влади звертались вже неодноразово, та поки результату – жодного.
Район «Бороктелеп» зовсім не схожий на міський мікрорайон, кажуть його жителі, та влада чомусь зовсім не звертає увагу на проблеми людей, які тут живуть.
Ще одна, за словами мукачівців, ганьба міста – площа перед залізничним вокзалом. Тож, як виявляється, проблемних «зон »в місті вистачає. Хоч влада і звітує про те, що вдалось зробити за місяць чи рік, на думку мукачівців, цього замало.
Чи раціонально влада використовує зароблені містом кошти – питання, яке мукачівці називають риторичним. За словами фінансового аналітика Івана Білащинця, левова частка формування міського бюджету – це податок на доходи фізичних осіб. Іншими словами, гроші платників податків – народні гроші, гроші кожного з нас.
Тим часом, на якісь об’єкти в місті були витрачені мільйони, а десь влада не виділила ані копійки. Один із прикладів – вулиця Шептицького, славнозвісна дорога до «Сільверленду», на будівництво якої витратили понад 20 мільйонів грн. Чи виправдав себе цей мегапроект, коли у жителів мікрорайону «Бороктелеп» ні дороги, ні каналізації – зате своє бачення, куди краще було спрямувати ці кошти. Не один мільйон отримали й інші об’єкти. Та частина з них ще й досі не звершені.
За словами фінансового аналітика, кожна людина, що працює в місті, вкладає і свою частку і міський бюджет, тож має право знати , наскільки раціонально використовують гроші платників податків. А чиновники, яких громада найняла на роботу – повинні діяти прозоро та відкрито.