Життя у хоспісі

97 Переглядів

0 Вподобано

Пан Сергій переніс геморагічний інсульт, чоловік розповідає все тталося раптово , трішки боліла голова – він не надав цьому значення, як в одну мить паралізувало тіло. У госпіталі чоловік не так давно, каже найголовніше що тут окрім медичної допомоги, персонал намагається зробити все щоб вони не почувалися самотньо . родом пан Сергій із луганської області , там залишилися і його рідні, найменшому синові – усього чотиринадцять років , батько за ним дуже сумує. Важко без рідних і пану Олександру із Ужгородського району , він також переніс інсульт. Найбільше чоловік мріє побачити своїх внуків. Рідні можуть навідуватися і навіть якийсь час перебувати в хоспісі – розповідає головний лікар закладу , адже для цього тут обладнані гостьові кімнати. Поки що у хоспісі пятеро хворих, розраховий він на 25 ліжкомісць, Сюди не приходять помирати – тут до останнього борються за життя кожної людини , і все необхідне для цього є: сучасне обладнання а, а найголовніше хороше ставлення до таких людей, адже їм як нікому потрібна підтримка, розуміння і увага.