Українська вишиванка – код нашої нації. Це не просто одяг, а справді спадщина нашого народу. Залежно від історичного регіону України деталі та тематика орнаменту вишиванок відрізняються. Тому за зашифрованими у ній символами можна визначити регіон походження її власника. Вишивана сорочка – елемент одягу, який українці вдягали на важливі події життя. Прикрашала вишивка як весільні сукні, СОРОЧКИ НА СВЯТА, Так і одяг на сумні події життя. Вишиванка – і на правду код української нації. Наші працьовиті пращури завжди вміли створити справжню красу з полотна і ниток. Майстрині прагнули зробити сорочку унікальною. Вкладали в неї не лише працю, а й душу. Завдяки орнаменту, кольору вишивки та кольору полотна, з якого зроблена сорочка, у давні часи можна було зрозуміти, хто ж стоїть перед тобою. Таким чином наші пращури могли відрізнити «свого» і «чужого». Перед весіллям дівчина повинна була вишити своєму нареченому сорочку. І навіть по її оздобленню можна було визначити чи виходить дівчина заміж через кохання чи ні. Якщо комірець був широкий, оздоблений червоними та зеленими нитками, то так дівчина переносила почуття на тканину, ЯКЩО Ж НА СОРОЧЦІ переважали чорні та холодні кольори, то так майбутня наречена передавала свій сум, що повинна пов’язати життя з нелюбом. Наші пращури вірили, що вишиванка оберігає українця від негараздів та дарує добру долю. І через роки, вишиванки наших предків зберегли свій первозданний вигляд. Українці бережуть вишиванки, як родинну спадщину. Адже сорочка – це оберіг та символ нашої самобутності. Вишиванка – не просто елемент етнічної одягу, це ціле багатство нації, яке несе у собі глибинний сенс. Це символ нашої незламності та втілення нашої історії. Ми пронесли цей здобуток пращурів через століття, і збережемо його для нащадків. Адже любов до держави вишита не лише на сорочКАХ, А Й у душі всього українського народу.