Чотирнадцятий рік поспіль на Тячівщині місцеві та гості проводжають вівчарів на полонину. Цього річ традиційне свято «Весняний полонинський хід» відвідали кілька тисяч людей.
Пан Іван вівчарює з самого дитинства. Протягом тривалих років з весни аж до початку справжніх холодів на полонині під Говерлою кожен його день починається однаково нелегко.
Щороку у травні у гірських районах нашої області на полонини відправляють вівчарів з отарами. Тут це справжнє свято, адже повернуться чабани лише на початку
Вівчарство на Рахівщині зберігало свою самобутність протягом багатьох століть. Високогірний клімат суворий, тому життя на полонинах починається в травні, а закінчується вже в жовтні.
Вишукана краса і гігієнічна бездоганність виробів з вовни, каракулю, хутра і шкіри овець, неперевершені смакові якості відмінної баранини і сиру з овечого молока – це все є продуктом вівчарської промисловості. Про життя вівчарів та розвиток галузі на Закарпатті дізнавалися журналісти «М- студіо».
Неабиякою привабою для туристів став перший кулінарний етно-фестиваль «Смажений баранчик». Страви з баранини на відкритому вогні готували півтора десятки кухарів. Підготували для гостей свята і розважальну програму: на сцені виступали місцеві колективи та відомі українські виконавці. Гості свята переконані, фестиваль має глибоку етнографічну основу, сприятиме він і відродженню гуцульських традицій. Адже вівчарство – та галузь, […]