Таємниці єпископської резиденції розкрив ужгородцям владика Мілан

У Хрестовоздвиженському Кафедральному соборі та єпископській резиденції відбувся день відкритих дверей. Всі охочі могли побачити не тільки місце роботи і проживання сучасних владик, а й єпископську каплицю, розписану Йосипом Бокшаєм, галерею-коридор з історичними світлинами та крипту-підземелля, де похована більшість єпископів.

На один день греко-католицький собор перетворився на музей. П’ятий рік поспіль на один день єпископська резиденція відкрита для усіх. А охочих побачити приміщення зсередини так багато, що ходити ними просто неможливо. Відвідувачі пильно роздивляються кожну дрібничку та розписи. А хто тут вже був, порівнює зміни. Але навіть найуважніший глядач, хто мав змогу відслідковувати чи не кожне перетворення, відкриває для себе нові таємниці.

Цього року День відкритих дверей влаштували на важливе церковне свято – Воздвиження Хреста. А розповідав присутнім подробиці про єпископську резиденцію сам владика Мілан. Раніше тут була бібліотека. Після її переміщення до університету тут провели реставрацію. Але роботи ще тривають.

Мистецтвознавці датують резиденцію 17-м століттям. Її кілька разів перебудовували. Спочатку у 1640-у році, потім у 1846-у, востаннє ж 1904-го. Найцікавішим Михайло Приймич називає розписи Великого залу, які знайшли після реставрації під забілами. Хто автор – достеменно не відомо. Існують тільки припущення, що це Матіас де Білге.

Сьогодні резиденція належить до пам’ятки архітектури національного значення. Її побудували на схилі Замкової гори, яку освятив Андрій Бачинський. В середині 18-го століття єпископська резиденція набула архітектурних рис, які збереглися і понині.

Вас може зацікавити

ЗАЛИШИТИ СВІЙ КОМЕНТАР

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

ten − one =