Розкопки, консервацію та зрештою відновлення замку планують у Хусті

У Хусті продовжують втілювати в життя велику ідею «Відродження Хустського замку». Вкотре ініціативні люди та кваліфіковані фахівці різноманітних інституцій зібралися разом за круглим столом, аби обсудити поетапні кроки до реалізації омріяного проекту.

Відтак за участі науковців, громадських діячів, істориків, археологів, архітекторів Закарпаття, Києва та Угорщини, місцевої влади і просто небайдужих хустян й відбулася чергова зустріч. На засідання круглого столу прибув і Генеральний консул Угорщини в Берегові – Матяш Сіладі.

У Хусті вже вкотре провели круглий стіл по збереженню історичної та архітектурної спадщини замкового комплексу міста. Так, ініціативні люди та кваліфіковані фахівці різноманітних інституцій продовжують втілювати в життя велику ідею «Відродження Хустського замку». А це – науковці, громадські діячі, історики, археологи, архітектори Закарпаття, Києва та Угорщини, місцева влада, духовенство і просто небайдужі хустяни. Власне, вони і обсудили поетапні кроки до реалізації омріяного проекту.

Тож, певну стратегію по збереженню замку, а точніше того, що від нього залишилося, учасники круглого столу випрацювали. А передували цьому проведення історичного екскурсу у минуле, яке до речі є спільним з угорцями, та численні пропозиції, як зберегти спадщину обох країн і все, що з нею пов’язано.
Представники ж міської влади запевнили, що мають певні напрацювання щодо відновлення замкової дороги. А які? – поки озвучувати не беруться, бо чекають офіційних, підтверджуючих документів.

Варто зауважити, що про Відновлення Хустського замку, як такого, мова не йде взагалі. Це непростий шлях, яким продовжать йти вже наші нащадки. Однак вже після того, як замок стане безпечним для роботи реставраторів, можна говорити про консервацію замкових руїн.

На засідання круглого столу прибув і Генеральний консул Угорщини в Берегові – Матяш Сіладі, який також підтримав учасників у всіх починаннях.

Цілком ймовірно, що вже наступного року на Замковій горі вестимуться розкопки. Однак чи за участі студентів під пильним оком вже досвідчених археологів, чи когось іншого – визначать пізніше. А наразі всі сили робочої групи спрямують на створення благодійного фонду, до якого залучать як учасників, так зацікавлені сторони з України та закордону, зокрема Угорщини.

Вас може зацікавити

ЗАЛИШИТИ СВІЙ КОМЕНТАР

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

15 − 8 =