Освітні зміни

Учні зможуть обирати частину предметів для навчання, кількість дітей у класі має бути обмежена, а директори шкіл працюватимуть не більше двох термінів. Реформа української освіти, яка почалася з початкових класів, продовжується і в середній школі. Наступним її кроком стало прийняття депутатами закону “Про загальну середню освіту”

Право обирати предмети
Новий закон  про загальну середню освіту гарантує зарахування дітей до початкової школи без жодних конкурсів, при цьому заклад має бути територіально доступним для дітей незалежно від їхнього соціального статусу чи місця народження. Новий закон чітко встановлює мінімальну та максимальну допустиму кількість учнів в класах:
в молодшій школі – від 5 до 24 школярів на один клас;
у старшій школі – від 5 до 30 учнів.
Поняттю “профільна освіта” збираються надати нового змісту. Відтепер учні матимуть право обирати предмети, які вони хочуть вивчати. Для вивчення деяких предметів тепер можна формувати міжкласні групи навіть з дітей різного віку.Мінусом є відсутність чіткості у цій нормі. Не відомо, скільки саме предметів учні зможуть обирати самостійно, а скільки з них будуть обов’язковими.

Скасування “прив’язки” до школи
Напевно, найпрогресивнішою зміною до системи освіти є можливість для дітей не відвідувати класичну школу. Таке нововведення допоможе учням з особливими освітніми потребами, які не мають змоги відвідувати школу, або дітям, які хочуть навчатись вдома, не бути “прив’язаним” до місця навчання. Так, при наявності відповідної заяви, будь-який учень може отримати індивідуальну освітню траєкторію. Школярі, які навчатимуться вдома, будуть зобов’язані двічі на рік здавати атестаційні роботи для оцінки знань.

“Недискримінаційне” навчання
На законодавчому рівні встановлене право учнів на “справедливе, неупереджене, об’єктивне, незалежне, недискримінаційне та доброчесне оцінювання результатів навчання”.Відтепер про оцінки учнів повідомлятимуть не на батьківських зборах, а під час індивідуальних розмов.Також з державного бюджету виділятимуться гроші на індивідуальні та групові консультації на базі школи.

Мовне середовище
Закон передбачає три моделі вивчення української мови.
Залежно від мовної групи та мовного середовища проживання, використання цієї моделі може бути різне, але основи такі:
•    материнською мовою, поряд з вивченням державної, вони навчатимуться у початковий школі;
•    у 5 класі не менше 20% річного обсягу навчального часу має викладатись українською з поступовим збільшенням обсягу, щоб у 9 класі досягти позначки у не менше 40% предметів, які вивчаються державною мовою;
•    зі старшої школи не менше 60% річного обсягу навчального часу в цих закладах має читатися державною мовою.
Третя модель працюватиме для решти національних громад України. Вона стосується нацменшин, мова яких належить до однієї з українською мовної сім’ї, а також що проживають переважно в середовищі власної мови
Не більше двох термінів
У  багатьох українських школах директори працюють на своїх посадах десятки років. Відтепер директор зможе займати свою посаду не більше двох термінів підряд (максимальна тривалість однієї угоди – 6 років).Так, до 1 липня 2020 року директори шкіл, які працюють з безстроковими трудовими угодами, перейдуть на договори терміном на 6 років (на 1 рік – для директорів, які отримують пенсію за віком).

Зміни для вчителів

Найважливішою зміною є свобода вчителя у створенні авторських навчальних програм та навіть системи оцінювання (проте бали потрібно буде все одно переводити в 12-бальну шкалу).Також закон передбачає збільшення заробітної плати для педагогів. Йдеться про 10-20% збільшення.
Рік математики
Ну і зміни стосуються випускників, 2020-2021 навчальний рік стане Роком математики. Цей предмет буде серед обов’язкових предметів ЗНО, яке складатимуть абітурієнти. За словами Ганни Новосад, хоча ЗНО з математики і стане обов’язковим, але його результати не впливатимуть на вступ на гуманітарні спеціальності.

Вас може зацікавити

ЗАЛИШИТИ СВІЙ КОМЕНТАР

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

fifteen − 3 =