368 українських бійців загинули, 158 – і досі вважають зниклими безвісти, 429 поранені, і це тільки офіційні дані. А насправді, хто знає, скільки героїв полягло того кривавого серпня 2014–го.
Іловайський котел – найстрашніші бої, які пригадує ужгородець Микола Марчишак. Хлопця від загибелі врятувала хвороба. Відправили солдата тоді в с. Дзеркальне, однак і там було не солодко. Бойовики атакували, а відбиватися було нічим. Відтак потрапив у полон. Та як звільнився, довго не міг змиритися, що більше не побачить десятки своїх друзів.
Чимало ужгородців, як і Микола, вважають обов’язком пам’ятати тих, хто ціною власного життя боровся за мирне небо суверенної України. В знак шани полеглих, прийшли на площу Театральну, аби пом’янути героїв нашого часу.
Хвилина мовчання. Молитва. Палаючі лампадки та перев’язані чорними стрічками квіти… Без зайвого офіціозу пом’янули ужгородці загиблих в Іловайську.
Вшановували та подякували солдатам. За мир, свободу за життя.