Всебічна допомога хустян

На Хустщині благодійники працюють на всіх фронтах – селять переселенців в своїх домівках, надають роботу, безкоштовно годують, збирають та розвозять гуманітарну допомогу і навіть будують нове соціальне житло. Байдужих тут немає – для підтримки внутрішньо-переміщених осіб об’єдналися органи місцевого самоврядування, підприємці, містяни, волонтери, громадські організації і закордонні партнери. Працюють чимало та на результат – жодна людина, до рідного міста якої прийшла війна не залишилась без допомоги та даху над головою. Закарпатська область з перших днів війни почала приймати вимушених переселенців з гарячих точок. Люди, що втратили домівки через агресію ворога, проживають в усіх куточках регіону. Гостинна Хустщина розмістила людей в 14 навчальних закладах. Зараз внутрішньо-переміщені особи проживають у трьох – з часом, люди почали повертатися до звільнених від агресора територій – проте, не всі мають таку змогу. Загалом, переселенці залишились у трьох навчальних закладах. Наразі внутрішньо-переміщені особи проживають в навчальних закладах села Крива, Стеблівка та Нанково. Через кривівський садочок пройшло близько 170 вимушених переселенців. Зараз їх тут 29. Любов Михайлівна з Краматорська проживає в цьому місці з кінця березня – сусіди та працівники для неї вже як рідні. А це Олександра Іванівна з Харкова. Вона проживає в спеціальній кімнаті, яку організувало керівництво садочку для пенсіонерів. Жінка дуже вдячна за надану допомогу, турботу та прихисток, проте, згадувати пережите без болю та сліз не може. Зараз ці люди в безпеці, а головне – про них є кому подбати та підтримати. Проте, в регіоні розуміють важливість якісної освіти для дітей та комунікації з однолітками. Заклади готують та перевіряють наявність та відповідність бомбосховищ. В той же час, щоб відновити навчальний процес, для вимушених переселенців Хустщини шукають альтернативні варіанти – без даху над головою не залишиться ніхто. Ведуть комунікацію з гуртожитками про розміщення людей та розглядають інші можливості. Наприклад, відбудову непрацюючих приміщень для створення соціального житла. Один із таких проєктів вже реалізовують в Нижньому Селищі. Ініціатор будівництва – місцевий підприємець Петро Пригара. Соціальне житло буде розраховане на 30 осіб. Забезпечать будівлю всім необхідним для проживання – душовими кабінами, кухнею та меблями. Всього планують зробити 10 кімнат. Підприємець залучив до фінансування проєкту іноземних партнерів, а для ремонтних робіт – самих переселенців, тим самим, надав людям роботу. Будівництво соціального житла планують завершити протягом двох місяців. В той же час, поруч з будівництвом з перших днів війни працює безкоштовна їдальня для переселенців. Ініціювала благодійний проєкт донька Петра Пригари, пані Інна. Харчування тут смачне та різноманітне. Обід триває з З 12 до 13 в ресторані обід, а з 18 до 19 вечеря. Відвідувачі приходять щодня. Олена та Світлана приїхали з Краматорська – тут харчуються з перших днів війни. Дуже вдячні за турботу хустян. Плідно працюють місцеві ентузіасти. Це Валерія – волонтерка. Вона не тільки надала прихисток переселенцям в себе вдома, а й перебудовує власний сарай в повноцінне житло, щоб прихистити якомога більше людей. Місцеві ідею підтримали – спільними силами зібрали 70 тисяч. А в вільний час Валерія допомагає благодійній їдальні Інни Пригари – збирає продукти, які привозить для ресторану. Видають допомогу близько 160 людей. Підтримують переселенців, збирають і розвозять їжу, а за потреби і медикаменти, благодійники громадської організації «Велооб’єднання» – спочатку відвідували 12 локацій, а коли кількість переселенців зменшилась – залишили 4 найбільші точки, куди виїжджають щотижня. Об’єднані спільною бідою та болем, вимушеним переселенцям допомагають всі – мешканці Хустщини, волонтерські та громадські організації, органи місцевого самоврядування та навіть закордонні благодійники. Роблять все що в їхніх силах в усіх напрямках – надають прихисток в своїх будинках, збирають та привозять їжу чи медикаменти, надають роботу, та навіть будують житло. З такими вмотивоватими, самовідданими та турботливими людьми жоден українець, що потрапив у біду, не залишиться на одинці зі своїми проблемами і обов’язково отримає підтримку.