Традиційне писанкарство

17 Переглядів

0 Вподобано

Це писанки нашиих предків! Деяким понад століття! Золоті фонди закараптських традицій презентували в Ужгородському замку! Писанки збирали з різних куточків Закарапття! Частину передали з етнографічного музею з Мукачева. Краєзнавці сформували карту, де область зонували за особливостями традиційного розпису пасхальних яєць . Вважалося, чим більше кольорів на такій писанці, тим вона чарівніша, використовували від 4 до 7 кольорів і розписували від світлого до темного! Аби відтворити писанки, їх спочатку вивчають фахівці, досліджують та сортують. А далі беруть підготвлене – видуте біле яйце- до слова раніше брали, як то кажуть живе, і , як наші пращури 100 років тому, викоритсовують воскову техніку розпису. Підготували також бджодиний віск, може бути і підфарбований сажею. Запалюємо свічку та до роботи! Починається писанка з проведення ліній – ділимо яйце навхрест. Коли композиція завершена, яйце фарбують. Раніше зазвичай писанки фарбували червною або синьою фарбою. Варили і самі розчини – з цибулиння, кори дуба, вільхи. У 50 роках минулого століття воскова техніка витісняється малюванням. Фарбу наносили на писанку і малювали здебільшого квіткові мотиви. Це – так звана мальованка яка і досі популярна у Закарпатті, зокрема на Хустщині та Іршавщині. Ну а сучасні писанки – це про фантазію автора! Зараз використовується для декору все, що під руками і що дозволяє уява! Писанка з давнини асоціювала прихід весни і появу нового сонцю. І стала символом христиняства. А зараз–це наша культурна ідентичність і український спадок. Аби закараптські традиції і надалі передавалися з покоління у покоління, організовують у замку різні заходи, майстер-класи, виставки, екскурсії. Залучають активно і молодь.