Реформа первинної медицини на Міжгірщині – одна з найвдаліших в Україні

Міжгірський район став прикладом для інших регіонів України у формуванні і функціонуванні первинної ланки медичної допомоги. Це констатував голова Національної служби здоров’я Олег Петренко та підкреслив сьогодні під час наради заступник голови Закарпатської ОДА Ярослав Галас.

«Великі справи роблять невеликі міста – чомусь більшість хороших прикладів зосереджено в райцентрах і селах, – розповів в інтерв’ю виданню «Лівий берег» Олег Петренко. – Міжгір’я уклало договір з нами у першу хвилю. За перший місяць після входження в реформу вони отримали вдвічі більше грошей, ніж мали субвенції, перерозподілили свої кошти, змінили колективний договір, встановили залежність доходу лікарів від кількості підписаних з ним декларацій – тобто, той лікар, якого обрало більше пацієнтів, отримує більшу зарплату. Це дало змогу підвищити зарплати лікарям і медсестрам в півтора-два рази – з 6-7 до 15 тисяч гривень.

Як зазначив Ярослав Галас, підписання електронних декларацій з пацієнтами – це запорука добробуту кожного лікаря і медпрацівника. Адже з 2019 року первинна ланка медичної допомоги буде фінансуватися виключно за підписані декларації, а субвенції з бюджету на первинку припиняються.

– Ми постійно моніторимо ці питання і маємо статистику, де зафіксовано як позитивні, так і негативні цифри. Позитив, перш за все, полягає у тому, що 21 центр (100%) первинної медико-санітарної допомоги (ЦПМСД) в області вже перетворені на комунальні некомерційні підприємства (КНП), а показник реєстрації лікарів в електронній мережі близький до 100%, – наголосив Ярослав Галас. – Однак кількість укладених декларацій охоплює лише 40,6% населення краю. Це означає, що у цьому напрямку треба активізувати роботу, тим більше, що в області є приклади успішного виконання таких завдань!
Заступник голови облдержадміністрації поінформував, що лідерами з укладання електронних декларацій з пацієнтами є КНП ЦПМСД Полянської сільської ради Свалявського району – 83%, КНП «Міжгірський центр ПМСД» Міжгірської районної ради – 72% та КНП Баранинської с/р «Центр ПМСД» – 70,33%. Аутсайдерами наразі є Тячівське районне КНП ТРР «ЦПМСД» (6,1%), КНП Центр ПМСД Тячівської міської ради (7,6%) та КНП «Центр ПМСД» Свалявської районної ради (17,93%).

Серед питань, які потребують нагального вирішення, фахівці також назвали низький показник кількості декларацій у лікарів в амбулаторіях, що будуються, та відсутність ліцензій на медичну практику у п’яти ЦПМСД після перереєстрації.

Позитивним досвідом, який високо оцінили на загальнодержавному рівні, поділилася головний лікар КНП «Міжгірський центр ПМСД» Марія Гримут.

– На самому початку ми зробили аналіз роботи, провели аудит і з’ясували, що за умови укладання договору з Національною службою здоров’я та досягнення показника у 75% ми вийдемо із кризової ситуації, що склалася. Тобто йдеться про виплату заробітної плати, покращення матеріально-технічної бази.., – розповіла Марія Гримут. – Свого часу ми були у числі перших 149 закладів, які підписали договори з НСЗ і почали підготовчі роботи завчасно. За перші кілька місяців ми вирішили питання із заборгованістю по заробітній платі, а згодом, коли вступив у силу колективний договір, почалися виплати перших премій. Фінансування після укладання договору з НСЗ зросло на 250%.

Ярослав Галас зазначив, що окреслені питання – будівництво нових амбулаторій, динаміка укладання електронних декларацій тощо – перебувають на особистому контролі голови облдержадміністрації та керівників РДА. На центральному рівні процеси курує Кабінет Міністрів України. Поставлені у галузі завдання мають свої нюанси і потребують врахування низки об’єктивних і суб’єктивних чинників, але їхнє вирішення лежить переважно у площині власної зацікавленості кожного лікаря і медпрацівника області.