Перейняти досвід від Угорщини

Важко повірити, але ще сім років тому цієї гори посеред рівнинних територій Угорщини не було. Вона – рукотворна, виросла зі сміття. Гора заввишки близько 30 метрів знаходиться на території сміттєпереробного заводу. Сюди звозять тверді побутові відходи із довколишніх населених пунктів. Як розповідає керівник підприємства, сміття проходить не одну стадію контролю перш ніж потрапити на утилізацію. Підприємство забезпечене всіма можливими технічними засобами. Сміття тут проходить сортування, після чого йде на переробку з подальшою його експлуатацією. Все інше потрапляє на спеціальний сміттєвий полігон з декількома рівнями захисту від можливого забруднення грунтових вод та виходу за межі полігону. Це свого роду автономний об’єкт, який проходить замкнуту циркуляцію. Потужні насоси викачують забруднену воду у спеціальний резервуар. З нього проходить орошення полігону й так по колу. Ризики потрапляння води, або ж безпосереднього сміття, за межі полігону мінімальні та відразу будуть зафіксовані спеціальними датчиками які знаходяться глибоко під землею. Загалом підприємство наразі займає територію в п’ять гектарів. В майбутньому воно буде розширене до десяти, а поряд також знаходиться інше підприємство по переробці та захороненню твердих побутових відходів. І це все в близько двох кілометрах від найближчого населеного пункту. Таким технологічно передовим поводженням з сміттям активно зацікавились керівництво Хустського району. Разом із головами сільських рад, вони на власні очі побачили роботу сміттєпереробного заводу. На жаль Хустський район сьогодні не може похвалитись підприємством з поводження твердими побутовими відходами. Натомість район займає одну із лідируючих позицій в області з кількості несанкціонованих сміттєзвалищЯк і в Україні, так і в Угорщині, згідно законодавства, дозвіл на розміщення такого об’єкту по переробці та захороненню твердих побутових відходів повинні надати громади біля яких й розміщуватиметься підприємство. І якщо в сусідній країні таких об’єктів нараховується близько 40-ка, то на жаль Україна й Закарпаття зокрема такими цифрами не володіє. Закарпатці сьогодні не надто активно сприймають ідею що біля їхнього населеного пункту розміщуватиметься сміттєпереробний об’єкт. Саме тому, завданням поїздки хустської делегації, передати своїм громадам головний меседж, сміття не несе загрозу, якщо з ним правильно поводитись. Підприємство обслуговує близько 220 тисяч населення з навколишніх районів. Враховуючи населення Закарпаття, області, для подолання болючої проблеми зі сміттям, потрібно щонайменше чотири таких підприємства.