Річка, озеро? – ні , ви помиляєтесь, тут під шаром води проїжджа частина. І ні, не для каное, чи то резинового човна. Це дорога на вулиці Панкевича після дощу. Ні пройти, ні проїхати, і така ситуація щоразу після дощу, однак біда не тільки в тому, що залило дорогу й тротуар. Плавають і дворові угіддя.
І от таким шляхом, щоразу після навіть незначного дощу, доводиться добиратися до свої хати пані Марії. Жінка проживає в Ужгороді на вулиці Панькевича вже майже 30 років. Каже всі ці роки до водоканалу, чиновників – як на роботу.
У воді все весь двір, квіти, а під час дощу вода й в хаті, у якій і без того сирі стіни. Пані Марія каже боїться , що в якийсь момент хата просто впаде. І така ситуація не тільки у цієї жінки. 90-то річна бабуся, що живе по сусідству , з хати взагалі вийти не може.. Та що там з хати – встати з ліжка, адже навіть в кімнатах вода по кісточки.
Син бабусі пан Петро знервовано дзвонить, у водоканал і до депутата округу.
Каже за роки вже й не сподівається на допомогу, однак хто його знає… Журналістам чоловік розповідає, в чому проблема. Колись тут функціонував маргариновий завод, представники котрого, спустили відходи через загальну каналізацію, ось тоді майже три десятка років тому вперше і залило вулицю Панькевича. Труби забило. Окрім того роки ідуть, в районі почало з’являтися все більше жителів , будинків, а каналізація одна. Тож застарілі системи не встигають впоратися з об’ємом води, тож потребують заміни. Та куди тільки не зверталися жителі – все марно…
Є й такі жителі району, що від такої стихії тільки тішаться.
Але лабрадор Аліса єдина, кому до вподоби місцева лагуна, тож вже з наступного тижня жителі планують звертатися колективно як в водоканал так у мерію.