Валерій Лунченко розповів, як пройшов пленарний тиждень в Раді

Валерій Лунченко розповів про перебіг першого пленарного тижня третьої сесії ВРУ 9 скликання.

Народні депутати, а їх зареєструвалося ранком четвертого лютого аж 360, стали до роботи. Урочисто було відкрито третю сесію. Прозвучав гімн держави, спікер виступив з короткою вітальною промовою, яку прослухали разом з Урядом країни майже у повному складі. Численна група представників засобів масової інформації з великим завзяттям після майже пів місячної перерви розпочала роботу. Одним словом, політичне життя з початку тижня значно пожвавішало.

Однак, вже з перших виступів представників парламентських фракцій і груп, а з цього традиційно розпочинається сесія, пролунали тривожні ноти різноманітних проблем і негативних тенденцій нашого сьогодення. Спад промислового виробництва не припиняється, а навпаки, з жовтня минулого року зростає. Закриваються великі і середні промислові підприємства.

Не припиняється виїзд на заробітки за межі країни найактивнішої частини населення, чисельність якого за експертними оцінками складає вже щонайменше 5 мільйонів громадян. Серед тих ж, хто залишається у країні, вже майже кожний третій – пенсіонер. З них 70 % отримують пенсії розміром, значно нижчим за офіційно встановлений прожитковий мінімум (3,2 тис грн.).

Лейтмотивом багатьох виступів стали твердження, що реформи в освіті, медицині та в інших соціальних напрямках не поліпшують умови життя людей, принаймні, на даному етапі їх здійснення.

Багато говорили і про невиконання державного бюджету, дефіцит якого тягне за собою неможливість фінансування запланованих програм і навіть своєчасної виплати зарплатні у бюджетній сфері.

У той же час, міністри, їхні заступники, інші керівники вищої ланки управління дозволяють собі величезні доплати у вигляді абсолютно необґрунтованих премій і бонусів.

Можливо, у звіті уряду, який, за дорученням Президента, очікується в найближчий час, буде озвучене пояснення причин цих провалів і надана стратегія виходу з піке, в яке, здається, ось-ось потрапить економіка, а з нею і соціальна сфера, якщо не буде вжито екстрених дієвих заходів порятунку ситуації.

Повернемося, проте, до сесійної зали. Після затвердження постанови про порядок денний третьої сесії було розглянуто питання звільнення з посади міністра розвитку громад і територій Альони Бабак. Це звільнення відбувалося за її особистою заявою. Їй навіть подякували за проведену протягом чотирьох місяців роботу. Однак, в кулуарах звучали інші версії. Зокрема, що це початок великої кадрової перетасовки у верхньому ешелоні державного управління. Та й не секрет, що в офісі Президента наразі тривають співбесіди з новими кандидатами на міністерські і інші вищі державні посади.

На звільнену Бабак посаду був призначений вже у ранзі Віце-прем’єра та водночас міністра розвитку громад і територій Д.Шмигаль, що до цього працював головою Івано-Франківської облдержадміністрації.

Після кадрових рішень одразу приступили до розгляду питання про попереднє схвалення законопроєкту про внесення змін до статтей 76 та 77 Конституції України щодо зменшення до 300 осіб конституційного складу нашого парламенту та закріплення пропорційної виборчої системи.

Розгляд, згідно з регламентом, проходив по повній процедурі і тривав майже дві години, що для нинішнього парламенту вже й не характерно. У нас же «турбо» режим! Різні думки лунали, і більше проти, ніж за. Однак, проголосували 236-ма голосами за. Це означає, що після позитивного голосування на наступній сесії ці зміни стануть чинними і на нових парламентських виборах будемо обирати парламент на третину менший і без мажоритарних депутатів. Таке рішення нинішньої більшості, хоча в її складі обраних в мажоритарних округах депутатів дуже багато.

Натомість, не пройшла інша ініціатива монобільшості щодо закріплення у статті 106 Конституції України повноважень Президента утворювати незалежні регуляторні органи, а також призначати і звільняти з посад керівників НАБУ і ДБР. Законопроєкт з цього питання повернули на доопрацювання у відповідний комітет парламенту через негативний висновок Конституційного Суду України.

Вечірнє засідання вівторка і ранкове середи пройшли у більш-менш виваженій і спокійній обстановці. Розглянуто та ухвалено більш, ніж півтора десятки законопроєктів щодо змін до чинного законодавства з метою його удосконалення. При цьому, йшлося про покращення Кримінального, Податкового, Лісового кодексів, а також щодо унормування нотаріату, фінансового лізингу, захисту прав інтелектуальної власності та інших важливих питань.

Проте, все ж таки відчувалася напруга перед головною подією тижня – початку розгляду питання про обіг земель сільськогосподарського призначення. Опоненти, а точніше непримиренні супротивники введення ринку земель, а це, в першу чергу, представники БЮТу та Опоблоку «За життя», готувалися до боротьби аж до, як кажуть, рукопашної. З цього і складався ранок четверга.

Було все: і блокування президії та трибуни, і зламані мікрофони, і стінка на стінку. Усі шість політичних сил використали своє право на перерви та ініціювання нарад з керівництвом ради. Усе через побоювання можливості скороченого розгляду цього надважливого для країни і народу питання, в тому числі, і в нічні години. На щастя, в підсумку прийшли до розгляду по повній процедурі усі понад чотири тисячі правок. Увійшли у розгляд питання вже після 13.00 і до завершення сесії у п’ятницю лише на 216-й правці.

Щоправда, провели регламентні «Годину Уряду», «Різне» і оголошення запитів парламентарів до міністерств і відомств. Однак, можна приблизно порахувати, на який період парламент тепер приречений займатися лише одним законопроєктом. Чи буде в підсумку достатньо голосів для його прийняття, питання наразі абсолютно не визначене.

Наступний сесійний тиждень розпочнеться 18 лютого, а наступний календарний працюємо в комітетах, комісіях і фракціях.