Про Хустське сміттєзвалище сказано вже багато, але ситуація не рухається з мертвої точки, – кажуть місцеві. Разом з розмовами про закриття, рекультивацію чи компенсацію завданої шкоди, на практиці нічого не робиться. З жахливим смородом та розкиданим повсюди сміттям вони вже змирилися однак з чим миритись не можуть то це з відсутністю питної води. Ба більше навіть технічною неможливо назвати воду, яку вони беруть із своїх колодязів. Точкою кипіння сьогодні став факт отруєння худоби. Свійські корови одна за одною отруїлись саме неякісною водою… Звертаючись у різні інстанції до різних служб їм відповідають “ну отруїлись ну і що, менше поганої води потрібно пити”. Такий цинізм знову загострив ситуацію. Адже для місцевих людей витрати на лікування худоби у кілька тисяч гривень та ще неможливісь вживати молоко більше двох тижнів – це фінансова катастрофа для сімейного бюджету… Отруєння худоби неякісною водою тут відбувається з регулярною періодичністю, однак так масово вперше. Чомусь подібні інциденти стараються не афішувати, хоча місцеві б’ють на сполох кожного випадку. Дійшло навіть до такого, що більшість людей, які живуть поблизу сміттєзвалище вживають виключно бутельовану воду, що погодьтесь, досить дороговартісно. Сьогодні вони просять місцеву владу хоча б поставити один спільний бювет чи свердловину щоб хоча б для господарських потреб використовувати більш менш якісну воду тому що їх колодязі глибиною до девяти метрів не взмозі фільтрувати воду… Попри постійні звернення людей, попри намагання місцевих знайти певний компроміс, як з водою та і власне з сміттєзвалищем, – їх повністю ігнорують. Ми продовжуємо слідкувати за ситуацію, як з отруєнням худоби так і з проблемою міського сміттєзвалища.