Діти-жертви? Насильство над неповнолітніми

Вбивство двох неповнолітніх дітей та замах на їх маму у Тячеві на Різдво чоловіком на підпитку – викликало соціальний резонанс у закарпатців.Загалом тема дитячого насильства актуальна у сучасному суспільстві, і вкрай загострилася на період карантину – коли 90% часу доводиться проводити разом.

Проте, якщо подивитися статистику звернень  до поліції – то цифри дуже низькі, адже далеко не всі хочуть розголосу, крім того, діти по-іншому сприймають  жорстоку поведінку  батьків, не вбачаючи у цьому злочину. А от з цією проблемою  клієнтів у психологів доволі багато –  понад  30%, а коли й інші питання  та злочини починають аналізувати –виявляється підгрунття родом з дитинства, то й  до 50%.

Актуальність проблеми дитячого насильства у тому, що показником   духовного розвитку та соціальної зрілості  суспільства виступає  ставлення до дітей. Тому в цивілізованому світі не припустимі прояви жорстокого поводження з підростаючим поколінням переконані закарпатці.   Насильство над дітьми – проблема недосліджена, адже практично відсутній механізм збору статистичних даних. В «Україні діє закон «Про захист насильства у сім’ї». Згідно з яким дитина до 18 років може сама звернутися, або через одного батьків, або ж через уповноважених осіб до поліції, органів місцевого самоврядування чи до центрів, де з нею буде проведена бесіда, а за потреби і реабілітація.  Більшість випадків завдання фізичної та психічної шкоди  здоров’ю  залишаються не зареєстрованими. Не виключення і Закарпаття. Статистика  звернень до правоохоронних органів краю – цьому у підтвердження. Коментарі поліція, протягом року мало звернень, але передбачене серйозне покарання.  Відповідальність кривдників в залежності від ситуації варіюється від штрафу, виправних робіт, до арешту. Такі сім’ї перебувають під контролем ювенальних поліцейських. У кожному  районному відділку поліції Закарпаття працює представник даної служби.Про це б’ють на сполох і психологи. Адже , на відміну, від поліціянтів, майже половина проблем, з яким звертаються до них, родом із дитинства  і пов’язані з негативом у сім’ї. А 30% клієнтів – напряму говорять про насильство у родинах. Насильницькі дії треба припиняти – кажуть фахівці, адже кривдник, якщо кілька разів вчинив насильство – вже не зупиниться самостійно! А жертва насильства звертається вкрай рідко по допомогу. І потрібно багато років, аби повернутися до адекватного спокійного життя. Проте травма залишиться назавжди і може виявлятися у певних страхах, складнощах, наприклад, у пошуках партнера, роботи, бути мамою, тощо. Масштаб проблема, справді, вражає!  Не варто мовчати та зволікати також і оточуючим, що стали свідками дитячого насильства! Крім поліції, можна звернутися також до громадських, церковних  організації, подзвонити до служби довіри, які діють в Україні.