Зараз Свято-Успенський монастир виглядає по-сучасному. До монастирського комплексу входять три нові храми та господарські приміщення. Та, насправді, він – один з найдавніших на Закарпатті. Початок його історії відноситься до домонгольського періоду. А першими, за переказами, тут оселились послідовники усіма відомих братів Кирила та Мефодія. Історія цього монастиря непроста. Його передавали різним конфесіям. Та навіть закривали. Так, Австрійський імператор Йосиф II свого часу ліквідував усі православні монастирі, в тому числі і цей. Монастирське життя тут завмерло аж на півтора століття. І лише коли наш край опинився в складі Чехословаччині святиню знову відродили. Щоправда монастир став вже жіночим. Через якийсь час монастир знову закрили. Зробила це вже радянська влада. І вже у 90-тих роках його вкотре вдалось відродити. Зараз в обителі несуть послух 12 сестер. Паломників тут вистачає у будь-яку пору року. Вірники приходять, щоб схилитись до Чудотворної Боголюбської ікони. Кажуть, вона здатна творити дива, і в знак вдячності залишають біля неї цінні речі. Ще одне місце, яке не оминають паломники – особливе цілюще джерело. Тривалий час криниця була у занедбаному стані. І лише у 2010- му його облагородили та освятили. Та зцілення можливе, кажуть монахині, лише у тому випадку, коли людина здатна повірити в дива.