Грудень багатий на святкування: 5-го ми відзначали день волонтерів. Нині це свято як ніколи актуальне, а його значення – певно, неоціненне. Скільки благодійників загинули, везучи гуманітарну допомогу на Схід, та як взагалі піднімали армію, коли це так було потрібно. Зараз волонтерських організацій багато, а ми підготували сюжет, де не тільки дорослі, але й діти змалку вчаться безкорисливо допомагати іншим.
Поки наші захисники відстоюють мир на східному фронті, в тилу їх «прикривають» надійні плечі.
Коли в Україну 2014-го увірвалася війна, волонтери стали єдиною силою, власними зусиллями та непереборним бажанням підтримуючи військових. Не стояли осторонь і їхали на Схід для передачі гуманітарної допомоги. Тим самим самі ставали жертвами російського вторгнення: страт та підривів. А ворожа куля жертву не вибирала.
Тетяна Тюшка працює в ужгородській школі №8. 26 травня 2014 року вчителька вперше «приміряла» амплуа волонтера. Легко не було, але і відступати – нікуди, коли від простих речей залежить майбутнє всієї країни. Пригадує, якою працею заробляли нашим бійцям на 4 тепловізори.
Тепер безкорисливо допомагати іншим жінка вчить своїх учнів. В цьому класі волонтерство розвивають в різних напрямках.
За свою небайдужість вчителька має кілька нагород. Але одна із них таки найдорожча серцю, називає її справжнім «оскаром».
Саме в період Революції Гідності волонтерство як таке стартувало в Україні, і нині маємо чимало організацій, роботу яких важко оцінити.
5 грудня світова спільнота святкує День волонтера – сміливих, цілеспрямованих та небайдужих. І, мабуть, тільки в Україні свято волонтерів переходить в інше – День Збройних Сил України. Своїм захисникам діти підготували листівки, які «М-Студіо» передало адресатам.
І тільки в єдності наша сила – щоразу доводять і волонтери, і військовики.