Меморіальна дошка Володимиру Цірику

203 Переглядів

0 Вподобано

Володимир Цірик родом із села Углі Тячівського району командував ротою і наганяв жах на бойовиків. 9-а рота 93-ої механізованої бригади від самого початку воєнних дій тримала фронт у Пісках. Потім підрозділ перекинули на Луганщину, де 23-річний Володимир і потрапив у ворожу засідку. Там молодий хлопець загинув. 20 липня тіло бійця зустрічали навколішках вже в рідному селі. В останній шлях Володимира Цірика наступного дня проводжали сотні людей.

Минув рівно рік як не стало Володимра Цірика. У річницю загибелі мужнього солдата чимало людей прийшло пом’янути його у рідне село Угля. Тут на честь героя відкрили пам’ятну дошку.

Присутній на жалобній церемонії заступник командира добровольчого батальйону ОУН Василь Спанчак згадав останні слова бійця перед героїчною смертю. Вшанувати пам’ять героя у сквері біля сільської ради, зібралось багато людей: а це рідні, друзі, товариші по службі, волонтери та інші небайдужі. Підтримати рідних Володимира прийшли і батьки загиблого в зоні АТО Олександра Шимона, якому 2 роки тому так само відкривали меморіальну дошку.

Зі сцени присутні невпинно дякували батькам загиблого за те, що виховали справжнього патріота. Мама Володимира пишається героїчним вчинком сина, водночас не може собі пробачити, що відпустила сина на смерть. Світлані Бокоч, першій в Україні матері загиблого військового, на жалобній церемонії вручили почесну відзнаку «Орден матері бійця АТО», привезену з Києва. Відтак священики провели панахиду за загиблим та освятили меморіальну дошку.