Історія мужнього захисника

Михайло – підприємець, сім’янин, а також любить готувати. На інтерв’ю погодився важко, адже зізнається, розповідати  про себе не любить. Каже, що найкраще за чоловіка говорять його вчинки. Чоловік займається ремонтом автомобілів. Зважаючи на свій рід діяльності і обрав позивний.  Сьогодні Михайло –  військовослужбовець. Захисник добровільно поповнив лави ЗСУ. Зізнається, дружина та діти важко відпускали його на фронт. Після того як Мега опинився на Запоріжжі, пройшов відповідні навчання та розпочав свій важкий шлях з наближення перемоги. З початком повномасштабного вторгнення життя  Михайла, як і тисячі українських захисників та захисниць докорінно змінилося. Важко давалася розлука з рідними. Постійно відчував тривогу, проте тримався, адже знав, що саме заради  безпеки близьких та свободи рідної держави чоловік і бореться.  На щастя, спілкуватися з родиною вдавалося часто. Зв’язок був. Це і ставало розрадою у важкі хвилини.  Перший контакт з ворогом у захисника стався поблизу міста –фортеці Бахмут.  Михайло каже, що тоді не було часу розмірковувати чи боятися, потрібно було діяти та тримати оборону. Попри все.  На фронті Михайлові доводилося переживати втрати та перемоги. Кожна історія назавжди залишиться у його пам’яті та серці. Та особливо згадує день, коли довелося побувати на весіллі, під час несення служби.  Двічі Михайлові разом з побратимами доводилося відзначати Великдень на фронті. Каже, у таких умовах свята відчуваються по-особливому.  Найважливішим на війні, є люди, що поруч з вами. Адже військові не лише разом виконують бойові завдання, але й живуть. Ділять разом хвилини радості  та смутку. Всі захисники, що служили разом з Михайлом були вмотивовані та налаштовані лише на одне – перемогу.  Зараз Михайло несе службу у Мукачівському РТЦК та СП. Продовжує боронити державу вже у спокійному регіоні, за станом здоров’я. Та каже, що якщо знову буде потрібен країні на бойових позиціях знову візьме зброю до рук та захищатиме її аж до дня перемоги.