«З нуля»: побут переселенців

24 лютого, 5 година ранку, пролунав вибух і обірвалось життя, – розповідає переселенка з Харкова Христина. Надії, що протяг зачепив двері , не виправдались, а в голові лише «це страшний сон». Зі сльозами на очах дівчина розповідає, розпочалась війна. Коли почалася війна і з різних регіонів люди масово втікали від обстрілів та загрози окупації, двері аграрного ліцею відчинили всім, хто цього потребує. Виїжджали з під обстрілів газелькою, згодом – на евакуаційному потязі приїхали на Захід. Розваг на свіжому повітрі мають вдосталь – від ранішньої зарядки, до екскурсій містом. У закладі дбають про здорове харчування. Годують щоденно, 3 рази на добу. З любов’ю і турботою готують смачні страви для вимушених гостів. Динаміка прибування переселенців активна, наголошує пан Олександр. За останній тиждень прибуло 8 осіб. Раді надавати прихисток тим, хто тікає від війни та хто цього потребує. Не забувають і про допомогу нашим ЗСУ. Весь свій вільний час присвячують плетінню маскувальних сіток. За Україну болить кожному. І навіть маленькі українці виражають свою любов до держави через творчість. Тримаймося разом і сподіваймося на нашу швидку перемогу.

Вас може зацікавити

ЗАЛИШИТИ СВІЙ КОМЕНТАР

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

twenty − one =