Віра перемагає страх. Історія прикордонника

Цей усміхнений чоловік пережив чимало жахів війни. Адже перебував у найгарячіших точках на передовій. Харківщина, Донеччина, Бахмут. Пан Віталій прикордонник. Чоловік гідно несе службу та захищає кордони Батьківщини. До війни пан Віталій займався підприємницькою діяльністю. Хоча пригадує, що вперше форму прикордонника одягнув ще 1994 році. Та коли у життя українців увірвалася війна. Він не роздумуючи повернувся до загону. Адже переконаний, що це його обов’язок. Військовослужбовець виконував бойові завдання на Харківському, Сумському та Донецькому напрямках. Будучи на передовій чоловіку довелося освоїти чимало нових навичок. Пан Віталій пригадує, у населених пунктах їх завжди приймали гостинно. Допомагали з житлом та за потреби з харчуванням. З особливим теплом він згадує і побратимів, таких само мужніх воїнів, як і він сам. Та навіть це не зламало його духу. Найстрашніше у війні – це не ворожі кулі, а паніка, що може заразити побратимів. Головне – тримати себе в руках, вірити в себе і підбадьорювати один одного, переконаний чоловік. Втрати побратимів – це чи не найстрашніше, з чим доводилося стикатися на війні. Чоловік каже, хоче, щоб його діти росли, вчилися у вільній країні, а не там, де вказують, що робити. Тому і прийняв рішення змінити підприємницьку діяльність на військову. Пан Віталій пригадує, коли вперше прийшов у відпустку і найменша донечка його не впізнала. Активно допомагали прикордонникам і волонтери із Закарпаття. Закуповували все необхідне. Допомагав захисникам держрубежу у військовий капелан Олег Сорока. Зокрема, придбав для них авто. Вірність присязі – це те, що завжди спонукало прикордонників йти вперед,каже пан Віталій. Сьогодні Віталій Висоцький продовжує служити у лавах Держприкордонслужби, вже у рідному Закарпатті. Історія прикордонника вчить нас усіх – потрібно бути хоробрим, якщо ми знаємо, заради чого боремося.