Навіть небо плаче у цей день. Сьогодні у Кафедральному соборі святого Мартина віддали шану та провели в останню дорогу полеглого на війні Артура Пашкуляка зібралися рідні, близькі, побратими та всі ті, хто знав воїна. Пашкуляк Артур Васильович – народився 17 серпня 1979 року. Все життя прожив у Мукачеві. З перших днів повномасштабного вторгнення пішов захищати рідну землю від підступного ворога на сході країни. Був військовослужбовцем Головного управління розвідки, прикомандированим до чеченського миротворчого батальйону імені Шейха Мансура під позивним «Махно». Це неурядове добровольче збройне формування, яке бере участь у війні на стороні Збройних Сил України. Впевнено йшов у бій та не боявся глянути в очі окупантам. Під час запеклого бою ворожа куля обірвала життя мукачівця. Трапилося це 2 квітня 2023 року. Сьогодні у храмі кожен з присутніх молиться, аби душа Артура знайшла спокій на небесах. Побратими дякують за службу, за те, що пліч-о-пліч протистояли окупантам. Рідні та друзі оплакують Артура та в останнє схиляють голови. Висловлюємо щирі родині. Ми пам’ятаємо та шануємо всіх воїнів, які боронять Україну як на небі так і на землі.