У ПЦУ розвінчали міф про купання в ополонці на Водохреще та “змивання” гріхів

Традиція купання в ополонці на Водохреще не допомагає “змивати” гріхи. Про це повідомили на офіційній сторінці Православної церкви України. 

А твердження про “давню українську традицію” називали міфом.

Ймовірно, цей звичай прийшов до нас від росіян та з ідеєю загартування організму.

“Абсолютно помилковим є судження, ніби купання у крижаній воді після водосвяття “змиває” усі гріхи. 

Яким чином їх можна “змити”? Хіба сам фізичний акт занурення в освячену воду, без покаяння у гріхах, може призвести до їх подолання? 

Жодного церковного припису для звершення такого дійства на свято Богоявлення немає“, – розповідають в ПЦУ.

Щодо походження традиції, то в ПЦУ запевняють, що вона немає українського походження.

“Мотивація у кожного різна: хтось “змиває гріхи”, хтось випробовує можливості свого тіла, а хтось аргументує це дотриманням “давньої української традиції”. Останнє твердження – цілком помилкове! 

У нашого народу такої традиції, пов’язаної зі святом Богоявлення, не було.

Ані етнографи, ані історики ще до середини XX століття не фіксували нібито “традиційних” масових пірнань українців у крижану воду з нагоди свята Хрещення Господнього. 

Немає описів такого дійства ані у давніх джерелах, ані у дослідження про традиції козацької України, ані у спогадах людей старшого віку”, – розповідають в ПЦУ.

За їхніми словами, згадки про масові пірнання у воду на свято Богоявлення з‘явилися у другій половині 1990-х – на початку 2000-х років. Тобто це доволі нова традиція.

“Деякі історики пов’язують такий звичай з нашими північними сусідами, росіянами, у яких було заведено пірнати в холодну воду після лазні, а також із поширенням ідей загартування організму, як частини здорового способу життя”, – розповідають в ПЦУ.

При цьому в ПЦУ наголошують, що не забороняють пірнати у холодну воду, але закликають не вважати цю дію церковною та не пов’язувати її з Водохрещем.

“Хто робить такий вибір – має чинити це усвідомлено та відповідально, ретельно зважуючи всі “за” і “проти”: стан здоров’я, причини для такого вчинку, можливі наслідки, зокрема, в умовах пандемії”, – додали в ПЦУ.