Тримають оборону фортеці Бахмут

Донецька область – регіон, який вже 9 років страждає від війни. Як наслідок безлюдні вулиці, пусті будинки. Бої за Бахмут тривають з літа 2022 року, постійні атаки, штурми та спроби оточити місто почались в грудні. У лютому та березні місто стало епіцентром найзапекліших боїв. Головним завданням окупантів є знищити місто з лиця землі. Українські захисники стійко тримають БахмУт та загалом усю Донеччину. Адже якщо Бахмут впаде, то окупанти на цьому не зупиняться, впевнені військові. ЗСУ виснажують, знекровлюють ворога, вибивають його міць, ламаючи морально-психологічний стан окупантів. Наші бійці тримають оборонну операцію – це їх головне завдання на даний момент. Колись місто Торецьк було наповнене сміхом дітей, тут ходили люди. Вони жили та мріяли про майбутнє у вільній державі. Проте сьогодні росіяни гатять по місту з трьох боків. Прифронтовий населений пункт не має води, газу, а більша частина – ще й без електрики. До війни у місті жили 14 тисяч людей. Зараз на вулицях – лише поодинокі жителі. Місто постійно під ворожим вогнем. Тут за 2 кілометри від справжнього пекла – фортеці БахмУт на захисті України стоїть закарпатець Василь Савляк. Чоловік тут з грудня. Вже звик до постійних обстрілів. Із настанням темряви на прифронтових ділянках починають працювати диверсійні групи. Шляхи оповиті туманом і вже за декілька хвилин в небі вже чути перші постріли. Наші захисники вже з посмішкою зустрічають порушників. На околицях міста Дружківка відносно спокійно. Тут за 20 кілометрів від позицій окупантів службу несуть військовослужбовці 3-тьої окремої штурмової бригади. Кажуть, наразі ситуація стабільна. У місці, ще досі залишаються мирні жителі. Не їдуть звідси з різних причин: комусь немає куди йти, інші пристосувалися до життя у складних умовах. Та, незважаючи ні на що, вірять, що зовсім скоро ЗСУ звільнять українську землю від загарбників. Тут поблизу вже окупанти. Щоранку діється одне і те саме . Вони стріляють аби знищити. Будні військових вже стали одноманітними, проте страшними. Рутинною роботою залишається відбивати атаки ворога та триматися понад усе. Військові потребують підтримки волонтерів. Ті у свою чергу допомагають чим можуть. Збирають кошти та доставляють нашим військовим автомобілі повищеної прохідності. Адже на фронті транспорт є розхідним матеріалом. Співпраця волонтерів та військових ведеться давно і дає хороші результати. Зокрема волонтерами з Рахівщини вдалося доправити для 24 Окремої Механізованої Бригади Jeep Grand Cherokee 1996р та гуманітарну допомогу. Волонтери подолали близько 3 тисяч кілометрів аби допомогти нашим військовослужбовцям. Кажуть, що це найменше, що можуть зробити. Адже якщо захисники не відчуватимуть міцний тил, то не зможуть так впевнено рухатися вперед. Наразі українська сторона впевнено рухається задля визволення окупованих територій. ЗСУ знищують потужність противника, даючи можливість підготуватися до контрнаступу. Командир впевнений, коли система терору у країні агресорі почне давати збій, тоді наші воїни зможуть впевненіше рухатися та звільняти території. Допоки тримається українських дух, сила та міць наших воїнів, доти тримається уся Україна. Попри нелюдські умови, постійні обстріли та важку титанічну роботу – оборону нашої держави вони тримають, і надихають це робити усіх інших. Жахи війни не зламали наших захисників, на їх втомлених обличчях видніється посмішка, адже впевнені, що перемога вже близькою