Тиждень, який став як ніколи трагічним та складним для українців. Обстріли мирних міст, важкі бої на передовій, втрати кращих синів та дочок України. Нові викриття злочинів росії. Чергові викриття злочинців, які всередині країни працюють на ворога. Затримання зрадників. Між тим – ЗМІ та пабліки перенасичені маніпулятивними статтями. Знову в кулуарах точаться політичні ігри, змови та гучні заяви. Щодня президент у своїх зверненнях закликає до Єднання. Проте, схоже що ці заклики чує не кожен. Окремі посадовці керуються амбіціями, думають, що війна – це час наживи. Це доводять численні затримання на хабарах ат інших злочинах упродовж минулих тижнів. Та і звичайні українці, дедалі більше деморалізуються, втрачають бойовий дух. Хоча ми не маємо на це права, будучи в тилу. Адже саме ми – міцний фронт волонтерів, економічної складової – маємо бути підтримкою і натхненням для наших захисників. У момент коли віра зникає – зникає мета боротьби. Поряд з тим, як важко наших воїнам у окопах – комусь легко влаштовувати вечірки, деребанити бюджетні кошти, давати чи брати хабарі, уникати відповідальності та говорити речі, які у час війни не можуть навіть лунати. Сумнівів у тому, що Україна переможе – не повинно існувати. Наша боротьба та їх результати ще раз доводять, що тільки силою і тільки у єднанні ми даємо гідну відсіч ворогу. Цей тиждень також приніс Україні чимало здобутків на міжнародній арені. Єврокомісія рекомендувала почати переговори з Україною про вступ до ЄС. Та це залежатиме від того, як швидко Україна виконає усі рекомендації, які схвалили минулого року після надання країні статусу кандидата на вступ до ЄС. Єврокомісія вважає, що Україна має ще доопрацювати три з семи блоків рекомендацій. Вони стосуються боротьби з корупцією, прав національних меншин та створення правової бази деолігархізації. Зокрема, йдеться про ухвалення законів про збільшення штатної чисельності НАБУ, про лобіювання згідно з європейськими стандартами. Єврокомісія сподівається, що Україна врахує додаткові рекомендації Венеціанської комісії до закону про національні меншини у частині, що стосуються освіти та мови. Проте ми не можемо зважати, що ці пункти повинні виконати лише окремі посадовці. Лише українська влада. Адже ми – демократична країна. Де думка. Слово та вчинок кожного має неабияке значення. Починати потрібно з себе. Бути вірним державі, цінувати та берегти її незалежність, боротися кожен на своєму фронті. Бути корисним. Та бути тим, хто підтримує воїнів. Допомагає їм. Україна, як і кожна європейська країна, має свій устрій. Свої здобутки та проблеми. І хоча зараз фокус уваги людей змістився, і ми загострюємо увагу на проблемах, варто розуміти – час війни – це точно не час для внутрішньо-політичних з’ясувань. Зараз ворог один. Росія – країна-терорист. Тільки вона руйнує мирне життя українців. Тільки вона прийшла у домівки і вбила дітей, жінок та чоловіків. Тільки вона вирішила, що має право руйнувати наші міста, обстрілювати ракетами та гатити фосфорними бомбами по нашим захисникам. Українці вистояли у перші дні війни. Українці стоять пліч-о-пліч вже майже 2 роки із початку повномасштабного вторгнення рашистів. І будуть стояти разом. Адже демократія переможе диктатуру. А світло здобуде перемогу над пітьмою.