Пані Беата – митець. І як ніхто розуміє силу мистецтва, та вміло її використовує. Цього разу художниця приїхала із своїми картинами до Мукачева. І саме це місто обрала недаремно.
Раїса Глюк народилася 1919 року у Молдові. Там вийшла заміж, згодом із чоловіком переїхала до Ужгорода. На відкриття виставки картин Раїси Глюк у Хусті
В Ужгороді представили “Зріз сучасного мистецтва Закарпаття”. В атріум-холі Закарпатської ОДА відбулось урочисте відкриття виставки “Зріз “. Експозиція сучасного мистецтва краю в Ужгороді представлена майже сотнею картин, близько 10 скульптур від 30 авторів різних творчих поколінь та різних мистецьких об’єднань. “Зріз сучасного мистецтва Закарпаття” побачили у 6 містах Європи та в Ужгороді, і можливо Зріз […]
Восьма персональна виставка художниці Юлії Єгорової – Рогової під назвою «Весняний настрій» насичена яскравими кольорами ,адже присвячена весняній порі року.
Угорські мотиви на полотні. У виставковій залі Мукачівського замку Паланок відкрили виставку львівських митців. Свої асоціації з Угорщиною автори показали у своїх роботах. Перша виставка під назвою «Угорські мотиви» пройшла у Львові ще влітку.
7 липня в Мукачівському палаці культури та мистецтв відбулася виставка картин «Світлом виткана доля» та презентація книги Галини Гренко «Без права на щастя». Захід став подарунком для авторки від найріднішої людини – доньки Ізабелли. Книга є автобіографічною.
Угорщина придбала 138 картин закарпатських митців на 50 тисяч євро. Державний фонд Угорщини поповнили українські полотна. У рамках проекту підтримки закарпатських митців, країна придбала 138 картин на 50 тисяч євро. Щоб показати і картини і їх авторів в Будапешті відбулася вже друга виставка. Після чого вони «поїдуть» до державних установ Угорщини.
У Хустській міській картинній галереї цього тижня проходила виставка молодого мукачівського художника Віталія Панасюка. Різнобарв’я веселих кольорів – на кожній картині. Такі полотна найбільше до вподоби дітям. Адже щось мультиплікаційне в них теж є. Наразі художник багато працює з дітьми і що головне – не у класах чи аудиторіях, а на природі.