Справа усього життя. 50 років у спорті

Продовжуємо випуск новин історією про життя людини, яка 50 років віддала на тренування боксом та тренерську діяльність. Мова про відомого закарпатського тренера – Валерія Вишньова. Головною мрією пана Валерія було зробити так, щоб про закарпатських боксерів почули, і говорили з гордістю. Валерія Анатолієвича Вишньова знають всі ті закарпатці, які хоча б трохи мають уявлення про бокс. Цей вид спорту увірвався у його життя ще за шкільних років. І що найцікавіше, про свої перші роки занять боксом пан Валерій навіть не розповідав своїм батькам. Далі пан Валерій займався у багатьох містах України. Першу свою роботу тренером чоловік поєднував з роботою на заводі. Тренером чоловік особливо не мріяв бути. Займався спортом тому що подобалось.Та все ж головною мрією Валерія Вишньова було дати друге дихання розвитку закарпатського боксу, який на той час переживав занепад. І з такою думкою чоловік у 1983 році повернувся у рідне Закарпаття. У цьому виді спорту пан Валерій пропрацював до 2006 року. Вперше про закарпатських боксерів, вихованців саме Валерія Вишньова почали говорити у 2008 році. Про цей момент тренер згадує із сльозами на очах та невимовною гордістю. Не дивлячись на те, що сюжет ми знімали саме про Валерія Вишньова як відомого тренера, під час розмови пан Валерій найбільше згадував про своїх вихованців, спортсменів, які зараз є гордістю краю. Каже, саме їхні перемоги є для нього найбільшою нагородою. Життя спортсмена взагалі непросте, часто постає вибір між юнацьким веселим життям, та створенням своєї спортивної кар’єри. Валерій Анатолієвич каже, головне правильно розставити пріоритети. Про свою дружину чоловік розповідає із захопленням. Каже, вона – його найбільша підтримка. До речі, любов до боксу пан Валерій передав і своєму синові. На питання чи вдалося здійснити свою мрію і відродити закарпатський футбол пан валерій дав чітку відповідь. За всі 50 років у спорті чоловік пережив чимало взлетів та падінь. Та каже, воно було того варте, і результат говорить сам за себе.