Алла Семенюк – третій рік працює асистенткою дівчинки під час інклюзивного навчання у одній з приватних початкових шкіл Ужгорода. Зараз їй 10 років, пише вірші та історії, любить співати і прагне розвиватися. Пані Алла каже, часто її робота виходить за межі посадової інструкції. Соціальну послугу асистента дитини першими не тільки на Закарпатті, а в Україні почали надавати коштом громади в Ужгороді. Стартував проєкт у 2022 році перед початком повномасштабного вторгнення. Проєкт – це результат співпраці з Ужгородським міським центром соціальних служб і продовження проєкту «Соціальна няня». Перші послуги асистента дитини профінансували з міського бюджету у 2023 році. Пройшли відповідне навчання та отримали сертифікати понад 60 асистентів з різни громад Закарпаття. Це недостатньо, проте – перший крок до впровадження послуги зроблено. 5 дітей мають асистента під час навчання цього року. Ще 12 заяв надійшло від батьків. На це передбачили 200 тисяч гривень з бюджету громади. А додаткові кошти – залучила громадська організація за сприяння міжнародних партнерів. Потреба у такій послузі сягає пів сотні дітей лише в Ужгороді. Проте через брак кваліфікованих асистентів не можуть її отримати. Кількість дітей, які потребують асистента у краї зростає і завдяки вимушеним переселенцям. Бажаючих запрошують на навчання. Також важливо розуміти, що зазвичай супроводжують дітей на інклюзивне навчання їхні батьки. Проте ефективніше і професійніше це робитимуть спеціально навчені фахівці, а рідні у цей час зможуть приділити увагу собі – зокрема, відновленню фізичного і ментального здоров’я, що теж вкрай потрібно. Своїм досвідом та напрацюваннями у впровадженні соціальної послуги асистента дитини в освітніх закладах ділилися за круглим столом. Мета – розвинути послугу у краї, аби громади могли навчати дітей з інклюзією, адже «асистенти » супроводжують їх, допомагаючи інтегруватися у колектив, соціалізуватись та навчатись в освітньому закладі.