Дефіцит деяких медичних препаратів спостерігався у Закарпатті протягом першого місяця воєнних дій агресора. Життєво необхідні ліки неможливо було придбати у аптеках. Мова про потреби пацієнтів з інсуліно – та гормонозалежністю, засоби для лікування онкохворих, а також був ажіотаж і на звичайні знеболювальні і жарознижуючі медикаменти. Яка ситуація із забезпеченням ліками наразі у закарпатських аптеках. Це – ужгородка пані Тетяна, хворіє на діабет ІІ типу. Жінка мала проблему через дифіцит життєвонеобхідних ліків. Каже, шукали і діставали усіма правдами і неправдами через знайомих по всій Україні. Якщо у перший місяць війни у закарпатських аптеках зникли ліки для інсуліно – , гормонозалежних та онкохворих, а також звичайні знеболювальні і жарознижуючі медикаменти, навіть, йод, то зараз ажіотаж вщух. З 870 аптечних пунктів за час війни закрилося у Закарпатті лише сотня. Тобто система функціонує, пройшла адаптацію до воєнного часу. А попит на ліки виник через збільшення чисельності населення в області за рахунок переселенців, а також чималу кількість людей, що транзитом їхали через Закарпаття за кордон і скуповували медикаменти «про всяк випадок». Аналогічна ситуація і з цукровознижуючими препаратами та тироксином. Зараз потребу закрили завдяки державним поставкам ліків та гуманітарної допомоги, які можна отримати у сімейного лікаря чи за його направленням. Анатолій Пшеничний каже, якщо певних медикаментів не вистачає або не має в наявності, чи відповідного дозування, звертатися до лікаря, який порадить замінник і призначить дозу. Ні в якому разі не коригувати прийом препарату самому!