Сильні разом: клуб для вимушено переселених літніх людей

Історії цих жінок різні, але всіх об’єднує одне – їм довелося розпочинати життя з чистого аркуша в досить поважному віці. Вони вимушено покинули свої домівки і тепер інтегруються в нове суспільство. Наразі, в цьому їм допомагає міжнародна організація, що опікується літніми людьми. На базі Мукачівського історичного музею створили власний простір для дозвілля та спілкування. Тут малюють, вишивають, виготовляють хенд мейд вироби та, навіть, займаються йогою. Все ж основна мета клубу – спілкування та підтримка одне одного. Пані Олена з Краматорську, міста на Донеччині, що наразі щоденно потерпає від рашистської навали. Жінка вже 15 років на пенсії, переселення для неї було складним як фізично, так і морально. Каже, цей клуб для неї, немов рятівна соломинка, адже звикнути до нового життя їй неабияк складно. А це пані Галина. Зараз вона з натхненням займається рукоділлям, але в очах все ж читається сум. З особливим трепетом жінка розповідає про довоєнні часи, про те, як планувала зустрічати старість в рідній оселі в місті, де пройшло все її життя. Однак, підступна війна зруйнувала ці плани. Тож сьогодні пані Галина рятується від сумних думок у колі таких самих жінок як і вона, тих, хто зазнав біль страти та змушений звикати до нового життя. Для пані Нінель це тісне жіноче коло стало своєрідною родиною. Вона з Луганщини і її місто давно окуповане, тож Мукачево тепер її дім. Звісно, інтегруватися в нове суспільство, коли тобі за 60 дещо складніше, але разом ці жінки вчаться долати негаразди і бачити надію на майбутнє. Проєкт започатковано як платформу для інтеграції літніх людей з числа ВПО. Але наразі долучитися до нього можуть всі охочі жінки та чоловіки категорії 60+. Тут радо підтримають як і вимушених переселенців, так і краян. На прикладі цього невеличкого товариства цілком очевидно, що сила в нашій єдності та згуртованості. Адже підтримуючи одне одного українці можуть подолати все.