Самостійно виливає дзвони. Унікальне ремесло

Петро Шелемба з радістю та гордістю демонструє частинку власної колекції дзвонів. У своїй збірці чоловік має дзвони датовані 19 століттям. Каже, звучання кожного з них унікальне. Чоловік займається унікальним ремеслом, самостійно виливає дзвони. Пан Петро робить це у вільний від роботи час вже майже 15 років. Захопився справою ще у юному віці. Чоловік пригадує, тоді перші півроку, щодня робив дзвоники та постійно у нього нічого не вдавалося. Добре пам’ятає емоції, коли вперше вдалося вилити дзвін. За дзвоники пан Петро бере тільки символічну плату. Часто йому приносять метал з якого він і виливає дзвін. Чоловік каже, за 15 років виготовив близько 2000 тисяч дзвонів. Також опанував мистецтво розпису дзвонів та часто на замовлення робить іменні подарунки. Завдяки своєму хобі чоловік має знайомих у різних країнах, а його роботи є у різних колекціонерів по всьому світу. Головна мета діяльності пана Петра – не забувати традиції предків та активно популяризувати професію, яка притаманна здебільшого жителям гірської місцевості рідного Закарпаття. При виготовлені дзвонів чоловік дотримується виключно стародавніх традицій. Піч для виливання дзвонів змайстрував самостійно. Перше з чого починається виготовлення дзвонів – це виготовлення вушка. Далі необхідно надати форму дзвонові. Для цього найкраще підходить глина або пісок, каже пан Петро. Збоку все виглядає доволі легко, але насправді варто слідувати технології виготовлення, яка під силу далеко не кожному. Чоловік каже, у цій справі найважливіше – спокій та зосередженість. Настав час розпалити піч. Вона має нагрітися до 1500 тисячі градусів, аби розплавити метал. Коли метал розплавився необхідно залити форму та поки маса ще не застила можна обрізати все непотрібне. Далі варто зачекати, поки дзвін охолоне. Пан Петро каже, важливо аби дзвін охолов у природній спосіб. Бо якщо до прикладу, поставити його у холодну воду, звуку він може не мати. Після того як дзвін охолов можна його обтесати, він має бути гладеньким та блискучим. Останні деталі і дзвоник готовий. Пан Петро зізнається, послідовників у нього поки не має. До цієї справи має лежати душа. Та щиро сподівається, що хтось виявить бажання опанувати це стародавнє та унікальне ремесло. Наразі чоловік активно популяризує лиття дзвоників у соціальних мережах, каже користувачі проявляють інтерес до його виробів. Чоловік твердо переконаний, що власні традиції варто берегти та передавати з покоління у покоління.