Розвиток Закарпаття. Важлива дискусія

Про важливість згуртованості заради розвитку Закарпаття дискутували у рамках платформи «Діалог про мир та безпечну реінтеграцію» в Ужгороді. Зокрема, говорили про здатність співпрацювати, кооперуватися, консолідуватися на всіх рівнях суспільства. У краї чимало таких прикладів – це соціальне підприємництво, що згуртовує громади заради реалізації різних проєктів.«Зшити- згуртувати Україну»- така мета стратегії регіонального розвитку, прийнятої у 2020 році, що і передбачає соціальну згуртованість у всіх просторах: економічному, культурному, інформаційному, унітарному, – резюмував заступник міністра розвитку громад та територій Іван Лукеря. У пріоритеті – інвестиції для зростання громад і територій, де найбільший потенціал. Формуючи таким чином економічний каркас країни, визначили приблизно 150 точок зростання. До кінця року мають оновити і затвердити стратеігю розвитку, аби залучити коштина на інфрастуркутурні, туристичні та інші проєки. Без згуртованості не можемо ефективно залучати інвестиції, протистояти зовнішнім загрозам, реалізувати другий етап децентралізації тощо. Основна ідея заходу-донести закарпатцям, що край може стати форвардним проєктом у цьому напрямку. Закарпаття – один з найактивніших регіонів, де ефективно втілюють європейські проєкти, край слугує вікном у Європу- відзначила голова Держслужби з етнополітики та свободи совісті Олена Богдан. А очільник Закарпатської обласної ради Олексій Петров, визначив згуртованість як виклик і тест для закарпатців. Реалізація її можлива на трьох рівнях: державному, міжрегіональному обласному, а у контексті Закарпаття- ще і транскордонному. Саме дорогами «зшиватимемо» Україну – одна з тез Президента України, що озвучив перший заступник голови Закарпатської ОДА Мирослав Білецький. Адже власне, дороги- найкращий символ єднання. І визначив три аспекти процесу у краї. Особливе значення для Закарпаття матиме розбудова автомагістралей М-3 і D-1. Що з’єднають край із Угорщиною і Словаччиною, а також відкриття міжнародних пунктів пропуску. Так наразі, діє 19 КПП, один у ареропорту «Ужгород», який до слова почне функціонувати з 1 червня цього року. А на виготовлення документації на будівництво нового закладено в держбюджеті 30 мільйонів гривень. Крім того, розглядається можливість створення малої авіації. Нові заплановані у «Дийда» на кордоні з Угорщиною і «Біла Церква» з Румунією. Важливе для області і залізничне сполучення, зокрема з Європою. Два з половиною мільярда гривень вже виділено на дороги державного значення. Не аби яке значення для краю має проєкт «Мале Карпатське коло», що зєднає три області –Закарпатську, Львівську і Франківську, а також 3 країни: Україну, Польщу і Румунію. У рамках якого відремонтують 170 км доріг і побудують 20 км нових. Це сприятиме залученню туристів, і закордонних в тому числі. Також у 2021 році понад 332 мільярди гривень піде на ремонт 39 об’єктів автошляхів місцевого значення. Нерозуміння стратегії на місцях, заходи нереалістичні, неправдиві дані для аналізу, як наслідок статистика в регіоні і на рівні держави відрізняються, питання ковіду не відображено у документах – такі основні недоліки окреслила в.о. гендиректора Директорату координації та оцінки регіональної політики СКМУ Соломія Старосольська. Їх треба до 2023 року відкорегувати і скласти консолідований план заходів реалізації стратегії у регіонах. А народна депутатка Іванна Климпуш-Цинцадзе, акцентує зосередится Закарпаттю на точках прориву, пріоритети для краю -освіта і медицина. А виклики і проблеми регіону перетворити на можливості.