Робота «швидких» зсередини

Робота Закарпатської екстреної швидкої допомоги змінилась в умовах війни. Відключення електроенергії вплинуло на роботу кожного фахівця. Фельдшери-диспетчери зіштовхнулись з проблемами зі зв’язком. Робота водіїв стала важчою через відключення вуличного освітлення. Лікарі виїзної бригади подекуди змушені надавати допомогу при світлі ліхтарів – якщо відсутня електроенергія. Якщо не працює ліфт – транспортувати хворого до карети швидкої важче. Рятують життя за будь-яких умов. Кропітка праця робітників закарпатської екстреної «швидкої» стала важчою через відключення електроенергії. Фахівці зіштовхнулись з новими викликами. Є загроза й втрати зв’язку як з хворим чи постраждалим, так і з бригадою «швидкої». Якщо спецлінія «103» не працює – є альтернативні номери та зв’язок через соцмережі. Протягом доби надходить близько тисячі викликів. Травми, інсульти, інфаркти і майже чверть з усіх звернень – висока температура. Якщо людина не знає точної адреси – вмикає геолокацію. Відтак, якщо раптом зникає зв’язок чи сідає телефон – за координатами пацієнта знайдуть в будь-якому разі. Після прийняття виклику інформацію передають бригаді. Але, через проблеми зі зв’язком, не всі «швидкі» відображаються в програмі. Коли система не працює, фельдшер-диспетчер витрачає набагато більше часу на опрацювання – вручну передає бригаді всі данні: адресу, симптоми пацієнта, діагноз, номер виклику. А по закінченні виклику – приймає всі данні в телефонному режимі. Те, що система автоматично робила за кілька секунд, працівник диспетчерської виконує протягом хвилини-двох. А телефонують безперервно. На лінію «103» надходить черговий виклик. Водію керувати важко. Не всюди є вуличне освітлення, ближнє світло зустрічних авто сліпить, а пішоходів вночі не видно. Світловідбивачі використовують далеко не всі. Важче й знайти необхідний будинок – двір не освітлюється, таблички з нумерацією не видно. Під’їхати в темряві до входу в під’їзд, з-поміж щільно припаркованих автівок – теж справа не з легких. Відсутність електроенергії в помешканні пацієнта – це непрацюючий ліфт, ускладнене транспортування людини в карету швидкої, надання необхідної допомоги при свічках чи ліхтарях. Воєнні реалії внесли корективи у роботу кожного фахівця «екстренки»: водія, диспетчера, лікаря. Проте, злагоджена командна робота, відданість справі, оперативне вирішення проблем та готовність до нових викликів – те, що допомагає спеціалістам продовжувати кропітку працю, долаючи усі перешкоди.

Вас може зацікавити

ЗАЛИШИТИ СВІЙ КОМЕНТАР

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

three + eighteen =