Потребують ліцензії

В Україні функціонує 43 заклади, в яких Міністерство охорони здоров’я гарантує оплату операцій з трансплантації органів. У 22 з них вже почали проводити такі операції. Та, на жаль, жодного медичного закладу, де можна провести таку складну операцію немає на Закарпатті. Пан Василь хворіє цукровим діабетом вже 19 років, і наразі перебуває на діалізі. п. Василь – хворіє цукровим діабетом (стою на учоті на пересадку підшлункової і нирки, у Львові, чекаю звонка). Сам чоловік із Перечина, на процедуру діалізу доїждає в Ужгород. Каже, на це витрачає багато часу та коштів. п. Василь – хворіє цукровим діабетом (по чотири години. Це понеділок, середа, п’ятниця. Ти тут цілий день. 1 день дома, один день тут. Ти не можеш піти ні на роботу. Ні нікуди). п. Тетяна – перебуває на діалізі 16 років (16 років хожу на діаліз, хотілося шоб уже і тут зробили таку програму, і поставили нас на пересадку. Хочеться ліпше жити, а не так ходити постоянно 3 рази на тиждень). Для пересадки таких життєво необхідних органів як нирка та підшлункова пан Василь повинен їхати до Львова. Каже, прикро, що у рідному краї провести операцію можливості немає, адже жодна лікарня не має відповідної ліцензії. Станом на сьогодні людей, які перебувають на діалізі перебуває 260 закарпатців. Анатолій Пшеничний каже, інколи у людини не має часу на те, щоб чекати місяцями на донорський орган. Адже захворювання бувають різного роду. Їхати в іншу область важко і фізично, і морально, і фінансово. Анатолій Пшеничний – директор департаменту охорони здоров’я Закарпатської ОДА (подеколи це є справа декількох годин для прийняття рішення, для підготовки пацієнтів. Бригади для проведення таких термінових операцій. Є зміни позитивні у нормативно-правовій базі на рівні держави щодо трансплантації. Тому ми сподіваємося що станемо однією з тих областей, яка братиме активну участь щодо розвитку трансплантології). До цього списку увійшли 12 медичних закладів у Києві, Львові, Одесі, Харкові, Дніпрі, Ковелі, Запоріжжі та Черкасах. Отримавши відповідний документ, вони стали Центрами трансплантації. Закарпаття до цього списку не потрапило, хоча в лікарнях є все необхідне для проведення такого роду операцій, каже Павло Лукач. Павло Лукач – завідувач кардіохірургічного відділення Закарпатського обласного клінічного центра кардіології та кардіохірургії (на жаль, в нашій області медичних закладів, які входять у цей пілотний проєкт Кабінету Міністрів України по трансплантації органів немає. Ніхто не включив їх, ніхто не поторгувався включити їх у цей пілотний проєкт, коли він формувався. Тому Закарпатська область одна з небагатьох в Україні, чомусь випала із загальноукраїнського тренду та шляху, прогресивного шляху вперед до розвитку трансплантації органів та тканин). 2 лікарні нашого краю готові проводити такого роду оперативні втручання. А саме – це ЗАКАРПАТСЬКА ОБЛАСНА КЛІНІЧНА ЛІКАРНЯ ІМЕНІ АНДРІЯ НОВАКА та Закарпатський обласний клінічний центр кардіології та кардіохірургії. На Закарпатті навіть є лікарі, які мають ліцензію на проведення трансплантації. Лікар Юрій Левкач – судинний хірург Закарпатської клінічної лікарні ім. Андрія Новака має відповідну ліцензію на проведення такого роду втручань. Проте трансплантація органів потребує роботу не одного хірурга, а ряду спеціалістів. В установі є ті лікарі, які готові працювати у даній галузі. Юрій Левкач – завідувач відділення судинної хірургії Закарпатської обласної клінічної лікарні ім. Андрія Новака (є люди, які би хотіли цим займатися, але це би мало бути на мою думку одобрення з боку Міністерства охорони здоров’я, оскільки це потребує певних фінансових вкладень – це і курси і обладнання в першу чергу лабораторне. Ну хотілося б цим займатися. Якщо буде фінансування, якщо буде можливість закупити обладнання для лабораторії). Лікарня вже намагалася зробити перші кроки у розвитку трансплантології краю, проте в Міністерстві охорони здоров’я ініціативу не підтримали. Юрій Левкач – завідувач відділення судинної хірургії Закарпатської обласної клінічної лікарні ім. Андрія Новака (не знаю чому з певних причин, коли Юрій Юрійович озвучив наші плани та перспективи у Міністерстві охорони здоров’я нас , на жаль, чомусь не підтримали. Ну не пояснили чому, але не підтримали. Оцей шлях перспективу розвитку не сприйняли). Про те, що на Закарпатті повинна були лікарня, у якій краянам зможуть провести таку складну операцію кажуть і лікарі, і пересічні громадяни. В Україні щороку потребують трансплантації близько 5000 людей, але з них понад 3400 помирають, так і не дочекавшись операції. Закон про трансплантацію – це початок складного шляху розвитку трансплантології в Україні. Прикро, що Закарпаття – регіон, що має медичну галузь на високому рівні та має все необхідне для здійснення такого роду оперативних втручань не в змозі здійснювати трансплантацію. Є краяни, що потребують таких операцій проте вдома їх не роблять. Але варто сподіватись, у найближчому майбутньому така можливість з’явиться.