Леонід Столяренко – переселенець з Харкова, два роки, як з дружиною переїхали до Ужгороду. Пенсіонер втратив зір після хвороби майже рік тому. Проте відвідувати театр подружжя не перестало, кажуть, це єдине, що радує. Відтепер за допомогою спеціальних навушників аудіовізуалізацію вистави забезпечать у театрі. Професіонал, слідкуючи за тим, що відбувається на сцені, передає атмосферу постановки словами у мікрофон. На виставі також група людей з порушенням слуху. Для них запросили фахівця з жестової української мови. Більшість з них – уперше в театрі. Можливість відвідати виставу, а ще й розуміти, що говорять актори – слушна ініціатива. Уперше у муздрамтеатрі показали виставу для людей з порушеннями зору та слуху. Протестували на одній з прем’єр сезону – «Кольори», аби зрозуміти, як покращити безбар’єрність. І це тільки перші кроки для забезпечення інклюзивності театрального простору. Наталія Васянович каже, такий досвід наближає театр до більшого кола людей, які хочуть його відвідати і відчути.