Третій місяць в Україні триває війна. Наш спокій і мирний сон щодня забезпечують наші військові. Але їм також зараз потрібна наша підтримка і допомога. Крім зброї, їжі та ліків наші захисники гостро потребують маскувальних сіток. Зараз їх не так активно плетуть, як у перші дні війни, проте потреба в них не зникла. Війна Росії проти України – пробудила нашу націю. Ми об’єдналися як ніколи раніше, Схід і Захід, Пініч і Південь – тепер ми всі єдина незламна країна. Всі як один ми прагнемо відстояти свою землю і право на існування як суверенна незалежна держава. Найхоробріші чоловіки боряться з ворогом на передовій, найсміливіші жінки всіляко підтримують наших бійців. Навіть найменші знаходять спосіб допомогти у цій боротьбі, беруть участь у благодійних аукціонах, малюють, займаються рукоділлям, чим долучаються до збору коштів для ЗСУ. 82 день у нашій країні триває жорстока війна. І як би ми не втомилися, не можемо розслаблятися. Адже попереду ще багато кроків до перемоги. Зараз нашим бійцям на передовій необхідна не тільки зброя, їжа та ліки, а й військова маскувальна сітка. Здається така дрібниця, а здатна збрегти не одне життя. Як відомо, вона широко застосовується для маскування озброєння, військової техніки та інженерних споруд на фоні місцевості, рослинного покриву від різних методів розвідки противника. В перші дні війни маскувальні сітки для наших захисників активно плели волонтери, школярі та всі ті, хто міг до цього долучитися. Зараз чомусь тенденція плетіння сіток значно знизилася, хоча в них все ще є потреба на фронті. У навчальних закладах області поступово розпочинається навчання, відповідно вчителі та учні, які найчастіше виступали ініціаторами плетіння маскувальних сіток для військових – припинили це робити. Пониження активності спостерігається у всіх регіонах Закарпаття, проте якщо одні плетуть не так активно, то інші не роблять цього зовсім. Причини не однозначні, чи то не вистачає матеріалів і вільних рук, чи то ентузіазму. В обласному центрі долучитися до благої справи можна в ректораті Ужгородського національного університету та Падіюні. Аналогічна ситуація і в Тячеві. На базі місцевих шкіл педагоги і учні, місцеві жителі і вимушені переселенці – спільними зусиллями виготовляють маскувальні засоби. А в Хустській громаді крім маскувальних сіток виготовляють ще й кікімори. Що ж до інших регіонів області, серед яких і Мукачево – ситуація не зрозуміла. Частина українців продовжує робити добрі справи та підтримувати наших захисників, а частина повернулася до буденних справ. Українські військові щодня боронять наш спокій і мирний сон, в свою чергу ми можемо віддячити їм – елементарно допомігши ретельніше замаскуватися від ворога. Це заняття не відбере багато сил та коштів. Адже використовувати для плетіння можна будь-яку тканину, навіть старий непотрібний одяг темних кольорів, головне щоб матеріал був цупким. Плетіння сітки не потребує особливих вмінь і навичок, зробити це правильно зуміє будь-хто. А в інтернеті можна знайти безліч підказок як зробити це краще та надійніше. Зрештою, для нас це лише кілька хвилин присвячених цій простій справі, а комусь це може врятувати життя. Тож закликаємо всіх небайдужих відновити традицію плетіння маскувальних сіток для українських військових та долучитися до цього заняття. Разом захистимо тих, хто щохвилини захищає нас, наш спокій та мирний сон.