Дистанційне навчання для левової частки українців стало досить складним та неочікуваним нововведенням. Хоча це й вимушена протиепідеміологічна міра,та ніхто до цього,як виявилось,готовим не був: ані працівники освітніх установ, ані батьки. Останніх це торкнулось і в моральному плані і в матеріальному, адже як мінімум – кожну дитину необхідно забезпечити ґаджетом та інтернетом, а як максимум – своїм часом та зусиллям. «Сказати,що це важко – нічого не сказати», каже пані Наталія .Не всі батьки можуть стати на заміну вчителям: хтось через недостатню компетентність,хтось через брак часу.
Непристосованість викладачів до ситуації, недостатність комунікації здобувачам освіти,технічні проблеми – це лише одні з небагатьох труднощів,які розфокусовують та демотивують. Психологиня Віра Федіва відчула це на власному досвіді.
Пані Віра каже,що для здобувачів освіти зараз нелегкий час ,саме тому їм вкрай необхідна підтримка найрідніших людей. Не варто кричати на своїх дітей або змушувати, можна спробувати зрозуміти і домовитись.