Мобільність людей з інвалідністю

Проблему мобільності осіб з інвалідністю вкотре підняли на Закарпатті. Про можливості її вирішення говорили в Ужгородському прес-клубі. Зокрема, йшлося про життєву необхідність у спеціально обладнаних авто, а також у навчанні для отримання водійських посвідчень. Адже жодна автошкола не має учбової машини переобладнаного для людей з інвалідністю. Пан Володимир з селища Великий Березний, що на Ужгородщині, як людина з інвалідністю, мріє про мобільність. Адже намагається бути корисним – волонтерить і постійно просить когось про послуги транспортування. Із 62 тисяч закарпатців з інвалідністю, понад 1700 – стоять у черзі на отримання спеціально обладнаного авто! Для таких людей це принципово, адже необхідне як засіб пересування, так і для заробітку. Для громадських організацій спеціально обладнані транспортні засоби – конче необхідні! Для спортсменів – це теж питання номер один. Адже потребують участі у навчаннях, змаганнях тощо. У воєнний час проблема стала ще актуальнішою, адже поранених бійців, зокрема, у кінцівки дедалі більшає. Для них це теж –життєва необхідність! Їхати до найближчої спеціальізованої атвошокли у Львів – нерально для людей з інвалідністю. У Закарпатті – 53 автошколи , жодна не навчає таку категорію населення. І жодного учбового спец авто в краї не має. Ціна питання перобладнати на ручне керування– а це вивести щеплення і гальма на кермо – 6 тисяч гривень і два дні роботи. Перешкода для безбар’єрного простору – наявність спецавто, дістати в Україні чи доправити з-за кордону який неможливо без бюрократії та законодавчих перепитій. Так, крім вартості авто, його перобладанння переобладнання авто, ще розмитнення – а це ще плюс півціни. Як варіант, можливе ввезення машин як гуманітраки- але тут теж не все просто. Автошкола та спецтранспорт для людей з інвалідністю – на часі для Закарпаття! Адже їх реінтеграція у нормальне життя – завдання суспільно значиме! Тому група громадських організацій ініціювали петицію. З текстом можна ознайомитися на сайті президента України.