Командир за покликанням

20 Переглядів

0 Вподобано

Колись Генріх Пфістер працював на виробництві, що займається виготовленням лиж, вів активну громадську діяльність та займався футболом і велоспортом. Нині чоловік учасник бойових дій. Війна залишила його цивільне життя далеко у минулому. Далі пан Генріх опинився у військовій частині, звідти, після навчань, вирушив на Східний напрямок фронту. Закарпатець обіймав посаду заступника командира взводу 128 ОГШБ та виконував бойові завдання на Донецькому, Сумському та Луганському напрямках. Під Краматорськом пан Генріх займав передові позиції, там і отримав свій позивний «Соломон». Жартома розповідає, не він обрав це ім’я, а воно обрало його. Згадує Соломон і своє перше бойове хрещення. Захисник розповідає, на фронті почав вірити, що йому допомагають і вищі сили. Зізнається, були такі випадки, коли ледь не втратив життя, тому нині цінує його як ніколи. На Соломонові була чимала відповідальність – особовий склад, яким командував закарпатець чекав від нього рішучих дій. Головною метою пана Генріха було вберегти бійців та разом працювати задля перемоги. Каже, піклувався про побратимів як батько. Після поранення нижньої кінцівки, чоловік повернувся на лікування і вдома, у рідному Закарпатті, продовжив допомагати нашим захисникам. Разом з однодумцями заснував Раду ветеранів, яка опікується військовослужбовцями та членами їх родин. Нині Рада ветеранів на чолі з Генріхом Пфістером підтримує бійців з усієї області. Не лише фізично, але і морально. Систематично чоловік разом з колегами організовує для хлопців, що проходять лікування у медичних установах краю ретрити, допомагає оформити ті чи інші папери. Тепер в тилу має підрозділ, у вигляді спілки, що виконує не бойові завдання, а тилові. Та всі вони спрямовані для наближення перемоги.