Кібершахрайство: типові схеми та поради

Зробив замовлення, перерахував завдаток або ж і всю суму, а товар так і не отримав – така схема доволі тривалий час у топі серед кіберзлочинів на Закарпатті. На другому місці антирейтингу кібершакрайства, який наубв масовості під час війни  – це фішинг. Поширені також телефонні дзвінки від ніби -то представників фінансових установ, банків, які просять персональні дані чи повідомлення, які надходять від сервісних служб цих установ. З останніх найпопулярніших схем, каже Михайло Танчинець, злочинці полюбляють отримувати  несанкціонований доступ до соцмереж та месенджерів  закарпатців. Також часто використовують шахраї спеціальну техніку для зчитування даних банківських карток біля банкоматів та терміналів. Менше, проте не так і мало, закарпатців чатує небезпека у кіберпросторі при пошуку знайомств, спілкування та любовних стосунків. Як правило, зловмисники організовують такі схеми з-за кордону. Проте фахівці кіберполіції краю активно протидіють усім можливим кіберзлочинам.  Михайло Танчинець каже, на жаль, злочинці знають методи конспірації, а також, як знищити цифрові докази, способи анонімності мережі, а найбільша проблема – незаконна передача платіжних інструментів шахраям. Це затягує у часі розслідування. Тому кіберполіціянти дають кілька порад, аби не втрапити у халепу. Далі пряма мова.  А це серце кіберполіції Закарапття. Тут у бекофісі  – працюють фахівці, здебільшого, до слова, дівчата. І не тільки розкривають кіберзлочини, а й успішно протидіють дезінформації. Зокрема, знищують пропагандистські осередки в мережі Інтернет та блокують поширення фейків. Окрема увага – цифровій освіті населення, адже виявляється людям бракує знань у цій сфері.  На 6 лютого 2024 року  запланований ребрендинг –  платформа Стоп раша мрія змінить назву на Брама. Проте активна просвітницька діяльність у телеграм каналі  і надалі прововодитиметься, аби максимально сприяти кібергігієні українців.