Цей тиждень розпочався з важливого дня для кожного українця. У понеділок 21 листопада, Україна відзначила День гідності та свободи. Його встановлено згідно з Указом Президента від 13 листопада 2014 року на честь початку цього дня двох знаменних подій у новітній українській історії. Більше про те яке місце воно займає у житті сучасних українців. День вшанування пам’яті тих, хто заговорив про наболіле. Українці вийшли на Майдан на мирне зібрання – так почалась тривала боротьба проти диктаторського режиму. Саме 21 листопада 2013 року відбулися перші протестні акції української громадськості у відповідь на рішення тодішньої влади щодо припинення курсу на євроінтеграцію та скасування процесу підготовки до підписання Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом. Герої Революції Гідності боролися за нове життя, яке можна було досягнути шляхом проведення всебічних реформ. Проте системне реформування держави, яке обіцяли політики зі сцени Майдану, так і не було втілене в реальність. Одним із гасел активістів Євромайдану було «Єдина Україна», яке тоді мало дещо другорядний характер, однак воно виявилося пророчим. Ми отримали єдність духовну, однак втратили єдність територіальну. Відстоювання гідності та свободи коштувало багатьох життів українських патріотів: 106 людей були вбиті і понад 2 тис. поранені. А навесні 2014 року розпочалася військова агресія росії, яка супроводжувалася окупацією Криму та окремих територій Донецької та Луганської областей. Цього року це свято набуло особливого значення. Адже тисячі українців за зброєю в руках вже 9 місяців доводять, що нашу гідність не зламати, а свободу не відібрати. Українці щодня стоять на захисті своєї свободи. Мужньо протистоять тим , хто на неї зазіхає. Як 2004, 2013 так і сьогодні наш народ не мовчить. Адже ми не інертне суспільство, а нація – вільних та нескорених. Зараз кожен бореться на своєму фронті. Зазнаємо втрат. Найкращі сини гинуть у цій боротьбі. Ми ніколи не повинні забувати якою ціною нашому народові далася свобода. І через роки,десятиліття у наших серцях повинна жити пам’ять та вдячність, про тих людей, які не побоялися протистояти режиму. Адже майдан навчив нас як це бути українцями. Щороку українці вшановують пам’ять героїв майдану. Запалюють свічки та покладають квіти до меморіалів. Аби віддати шану та вкотре подякувати за скоєні подвиги. Українська нація століттями демонструє, що вона гідна свободи. Ми вистоїли на майдані – переможимо і у війні. Ми заплатили і продовжуємо платити за нашу свободу велику ціну, проте ми ніколи не забудемо тих, хто віддав за рідну землю власне життя. Хто боронить Батьківщину як на землі так і на небі. Ми не забудемо ваші обличчя. Ви гідні, аби про вас пам’ятали. Адже як звучить народна мудрість: Лиш той життя й свободи вартий, хто йде щодня за них у бій.