Юлія Горєлкова – переселенка з міста Чугуїв, що на Харківщині. Через війну переїхала з родиною у березні 2022 року до Ужгорода. Пані Юлія каже, за цей час облаштувалися, знайшли роботу та адаптувалися. Нікуди звідси їхати не планують. Ужгород став другою домівкою для понад 40 тисяч переселенців. Люди, тікаючи від війни, думали, що не надовго. Та довелося жити тут. Так починаються практично всі історії. От, киянин Олександр Бурлаченко з дружиною очікують на народження маленького українця чи україночки. Каже, для дитини – найкраще буде тут. Важче адаптуватися літнім людям. Проте, пенсіонери, як от подружжя з міста Дергачі, що на Харківщині, не скаржаться – кажуть, все влаштовує. Чимало в Ужгороді осіло і переселенців першої хвилі – ще з 2014 року. Любов Безрядіна – 10 років тому переїхала сюди з мамою з Донецька. Вимушеним переселенцям, здебліьшого все подобається в Ужгороді. Комфортно жити, працювати, виховувати дітей. Для людей з мегаполісів – взагалі зручно, все під рукою. Найбільша проблема – це житло. Що аренда, що купівгя нерухомості – ціни захмарні. Та всі в унісон запевняють, після війни повернуться у рідні домівки