Чи справді вітамін D вбереже вас від COVID-19? Що показують дослідження
Додатковий вітамін D з аптеки може виявитися корисним під час пандемії.
82% з пацієнтів інфекційних відділень з діагнозом коронавірусна хвороба мали дефіцит вітаміну D, тоді як лише 18% мали достатній рівень поживних речовин – це чотирикратна різниця.
До таких висновків дійшли іспанські вчені з Університету Кантабрії, які оглянули 216 пацієнтів COVID-19 у лікарні Вальдецилла в місті на півночі Іспанії.
Хоча дослідження не доводить, що дефіцит призвів до того, що вони захворіли настільки, що потребували лікарняної допомоги, воно є останнім із низки досліджень, що дають подібні результати.
Інші дослідження припускають, що споживання пацієнтами з COVID-19 вітаміну D підвищує їхні шанси на виживання та пришвидшує одужання.
Але відсутність клінічних випробувань, золотого стандарту наукових досліджень, не дозволяє вченим напевне стверджувати, що це справді працює.
Доктор Хосе Ернандес пояснює, що нині це “один із підходів: виявлення та лікування дефіциту вітаміну D, особливо у осіб високого ризику, таких як люди похилого віку, пацієнти з супутніми захворюваннями та мешканці будинків престарілих, які є основною цільовою групою для COVID-19”.
“Лікування вітаміном D слід рекомендувати пацієнтам COVID-19 з низьким рівнем вітаміну D, який циркулює в крові, оскільки такий підхід може мати сприятливий ефект як на опорно-руховий апарат, так і на імунну систему”, – додає він.
Експерти вважають здоровим вміст вітаміну D вище 25 нанограмів, нижче 25 нг/мл вважається низьким, а нижче 20 нг/мл є сигналом дефіциту.
Дослідники виявили, що у тих, хто мав меншу кількість “сонячного вітаміну”, частіше фіксували високий кров’яний тиск та серцеві захворювання.
Дослідження вказує на випадковий зв’язок між нестачею вітаміну D, що виробляється організмом під впливом сонця, та помірним та важким перебігом COVID-19.
Утім, вчені досі вагаються, чи то дефіцит вітаміну D призводить до уразливості перед вірусом, чи вже вірус, коли потрапляє в організм вбиває частку сонячного вітаміну у величезній кількості.
В іспанському дослідженні також не було зазначено етнічної приналежності пацієнтів з COVID-19, а це тут може бути важливим.
Люди з темнішою шкірою мають більший ризик нестачі вітаміну D, оскільки організму важче поглинати сонячне світло і перетворювати його.
Більшість пацієнтів у досліджуваній групі також мали гірший загальний стан здоров’я або мали надмірну вагу – фактори, що послаблюють імунну систему та ускладнюють для організму вироблення вітаміну D.
Аргументи про зв’язок між дефіцитом вітаміну D та спостережуваним зв’язком із поганими наслідками COVID-19 почали набирати темп ще в травні.
Дослідники з Університету Кордови в Іспанії опублікували у вересні результати проекту, в якому 50 пацієнтам, госпіталізованим із коронавірусною хворобою, вводилася висока дози кальцифедіолу, різновиду добавки вітаміну D.
Смертності серед добровольців, які отримували вітамін, не було і до кінця дослідження всі 50 пацієнтів були врешті виписані. Але двоє з 26 пацієнтів контрольної групи, яким не дали таблетки, померли.
Лише один пацієнт, якому давали кальцифедіол, почувався достатньо погано, щоб потрапити до реанімації, тоді як половина учасників контрольної групи без вітаміну D була доставлена до реанімації, а двоє померли.
Але багато вчених критикують це дослідження, кажучи, що обсяг його вибірки занадто малий, щоб зробити якісь ствердні висновки щодо впливу вітаміну D.
Дослідження Північно-Західного університету, опубліковане в травні, показало, що пацієнти COVID-19 з важким дефіцитом вітаміну D удвічі частіше зазнають серйозних ускладнень і помирають.
Інше дослідження Тегеранського університету в Ірані та Бостонського університету показало, що пацієнти COVID-19, які мали достатню кількість вітаміну D – щонайменше 30 нг/мл – мали на 51,5% менше шансів померти від цієї хвороби.
Дослідження 235 госпіталізованих пацієнтів із COVID-19 також показало, що ті, у кого достатньо вітаміну D, мали значно менший ризик серйозно захворіти або потребувати вентиляції.
Пацієнти, у яких не було дефіциту цього вітаміну, також мали менше запалення – часто смертельний побічний ефект COVID-19.
Однак у цих дослідженнях були недоліки, такі як відсутність визнання незрозумілих факторів, таких як куріння та соціально-економічний статус, які не реєструвались у всіх пацієнтів, але могли вплинути на тяжкість захворювання. На більш детальний результат ефективності вітаміну D розраховують дослідники з Лондонського університету королеви Мері, які розпочали випробування, яке досліджує потенційні переваги цієї поживної речовини на COVID-19.
Вчені даватимуть 5000 добровольцям вітамін D протягом шести місяців.
Потім експерти оцінять, чи менше учасників ризикували підхопити вірус та чи важко ним перехворіли протягом зимових місяців.