Боєць зі сталевим духом

Це пан Олексій. Чоловік родом з Маріуполя. У цивільному житті був будівельником та механіком. Та сьогодні він військовослужбовець та справжній захисник України. Свою службу чоловік розпочав на заводі Азовсталь. Після початку обстрілів міста Олексій разом з побратимами намагалися діяти оперативно. Одразу пішов до військкомату, та поповнив лави 109 бригади ТрО. Війна змусила опанувати чимало професій, каже захисник. Олексію довелося обороняти рідне місто – Маріуполь. Зізнається, важко було дивитися, як ворог знищує рідні вулиці та місця. Та попри всі жахи, чоловік знав, що знаходиться на своєму місці і повинен зробити все можливе, аби вигнати ворога з рідної землі. 86 днів тривала оборона міста, 82 з яких у повному оточенні. Азовсталь – фортеця, яку доводилося тримати бійцю з позивним «Борода». За наказом Генштабу, для збереження життя військових бійці припинили оборону та склали зброю: виходили з бункерів заводу з 16 по 20 травня 2022 року. Тоді Олексій разом з побратимами потрапив у полон, який тривав довгі 210 днів. Олексій разом з побратимами опинився у колонії. Там знаходився у камері. Зізнається, простір був надто обмежений.  Обтяжуючою обставиною було і те, що у захисника було наскрізне кульове поранення. Розповідає, за яких обставин його отримав. Під вартою Олексій схуд на 50 кілограмів. Навіть у полоні, за можливості моніторили ситуацію на фронті. Не вірили у чутки, що ширили російські бійці, і намагалися фільтрувати інформацію. Війна забрала чимало життів. Не тільки військових, а і цивільних. Чоловік зізнається, було чимало випадків, які назавжди залишаться у  його серці, і згадувати які боляче щоразу. Після звільнення з полону, відразу поїхав у шпиталь, та розпочав лікування правої кінцівки. Зараз Олексій проходить реабілітацію у місцевій лікувальній установі, та розповідає, що вже планує навчатися керувати дроном та іншими БПЛА. Чоловік каже, що повинен зробити все можливе для наближення перемоги.