Без права на помилку. Історія сапера

11 Переглядів

0 Вподобано

Нині пан Андрій – носить військову форму. Цей одяг став для нього звичним ще з 2022-го. На початку повномасштабного вторгнення чоловік змінив цивільну професію будівельна на військову спеціальність сапера. Військовослужбовець був сапером на строковій службі. Тож на ідентичній посаді опинився у 128 ОГШБ 2 штурмовому батальйоні. Його робота складна та надзвичайно відповідальна. Адже від нього залежить збереження життя особового складу та техніки. На передовій не буває однакових виходів. Адже все залежить від ситуації. Головне швидко виконати завдання і повернутися на позиції, розповідає військовослужбовець. На початку рідні відмовляли пана Андрія від рішення іти на фронт. Проте чоловік взяв на себе відповідальність та хоробро став на захист України. Зараз пригадує, як найрідніші щодня його підтримували. Сапер розміновував українські території від російських мін у межах Запорізької та Херсонської областей. Та найважче каже чоловік, було незнання того, що чекає попереду. На фронті все відбувається швидко та непередбачувано. Чоловік каже, його мета на війні – це захист Батьківщини від агресії та найшвидша Перемога. Після погіршення стану здоров’я та унеможливлення населення служби у штурмових бригадах для проходження служби чоловіка направили до Тячівського РТЦК та СП. Попри всі жахи війни та важкі історії пан Андрій бачить своє майбутнє у вільній та незалежній Україні разом з родиною. Чоловік знає, ми точно зможемо захистити свою країну. Головне зараз — перемогти, а далі — не опускати руки та спільно відбудовувати Батьківщину.